Дисертацію присвячено вивченню науково-педагогічної та громадської діяльності М. Драгоманова у київський період життя. Визначено головні вектори дослідницької, вчительсько-викладацької та суспільної праці українського вченого. З'ясовано чинники, що впливали на формування світогляду М. Драгоманова. Відтворено цілісну картину участі вченого в науковому, педагогічному та громадському житті Києва й України впродовж 1859 - 1875 рр. Розкрито особливості формування світогляду М. Драгоманова у дитинстві та юності. Зазначено, що М. Драгоманов народився в одній з інтелігентних родин Гадяча, члени якої не були байдужими до важливих для суспільства подій. М. Драгоманова з дитячих років цікавили книги та періодичні видання, які передплачував його батько. Навчання М. Драгоманова у Гадяцькому повітовому училищі та Полтавській гімназії визначило вектор його майбутньої наукової діяльності. Надзвичайна відданість окремих викладачів цих навчальних закладів освітній справі сприяла тому, що М. Драгоманов захопився вивченням історії. Розглянуто наукову діяльність ученого у сфері історичних досліджень. Із перебуванням в університеті пов'язаний захист М. Драгомановим дисертаційних праць, що були присвячені античній історії. Його наукові інтереси поширювалися також на методологію дослідження історії та вивчення історії стародавніх народів, що жили поза межами греко-римського світу. Проаналізовано вчительську та викладацьку діяльність М. Драгоманова у недільних школах для дітей незнатного походження, які стали функціонувати в Києві у 1859 р. Зазначено, що, оскільки недільні школи проіснували недовго, М. Драгоманов продовжив викладацьку діяльність в Тимчасовій педагогічній школі для підготовки сільських учителів. Охарактеризовано погляди М. Драгоманова на освітню політику російського царизму, досліджено внесок ученого у розвиток української педагогіки. Вивчено участь М. Драгоманова у діяльності Київської Громади та у Південно-Західному відділі Російського географічного товариства. Підкреслено, що лібералізація політичного життя на початку 60-х рр. XIX ст. сприяла пожвавленню українського національного руху, який, унаслідок виникнення Громад, що розпочали займатися популяризацією української мови і культури, набув організованих форм.

• Сосюра Леся Григорівна (історичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"