Мета роботи - висвітлити дискурс як складний феномен, який "пронизує" різні наукові площини. У ході дослідження було використано такі методи: описовий (для зазначення теоретичних засад роботи); аналізу й синтезу, структурний (для узагальнення та систематизації одержаних даних). Зокрема, розглянуто лінгвістичний і соціальний параметри розуміння дискурсу. Увагу приділено дискурс-аналізу як знаку мовного коду, зануреного в соціальне середовище. Його визначають як міждисциплінарну галузь знань, що спирається на соціологію, психологію, розробки штучного інтелекту, етнографію, семіотику, стилістику, філософію. Проаналізовано причини різноманітності підходів до соціологічного аналізу дискурсу, підходи до вивчення проблеми трактування поняття "дискурс", розмежовано значення термінів "текст", "дискурс", "мовлення", з'ясовано категорії, одиниці та структуру дискурсу, а також описано деякі його типологічні риси. Наголошено на природі дискурсу, яку пов'язано з двома аспектами - прагматичним і когнітивним; обгрунтовано психолінгвістичні параметри дискурсу. Зокрема, охарактеризовано дві позиції: власне лінгвістичну (дискурс як результат); лінгвокогнітивну (дискурс як процес). Наукова новизна праці полягає в розкритті ъсоціолінгвістичних векторів дискурсу крізь призму його психолінгвістичних параметрів. Результати дослідження можуть бути використані під час комплексних досліджень соціологічної та психологічної природи дискурсу й підготовки фахівців соціологів, психологів і журналістів.

• Романчук Світлана Миколаївна (філологічні науки)
• Гриненко Інна Валеріївна (юридичні науки)
• Гриненко Ігор Васильович (педагогічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"