В урбанізованих умовах чужорідні види (ЧРВ) біоти стали невід'ємним компонентом культурного ландшафту. На сьогодні актуальною є оцінка впливу вселенців на функціонування екосистем їхнього вторинного ареалу загалом. Для проведення такої оцінки необхідне знання зв'язків, які утворюють чужорідні види в умовах вторинного ареалу, та знання того, як вони пов'язані між собою. Мета роботи - з'ясувати зв'язки ЧРВ птахів з адвентивними видами рослин насаджень парків і ботанічних садів Києва. Оцінку угруповань птахів проведено в 10 лісопарках, 3 ботанічних садах, 14 урбанізованих парках. У парках і ботанічних садах широко представлений асортимент чужорідних для Київщини рослин, на відміну від лісопарків. Видовий склад, чисельність і розподіл птахів досліджено методом обліку на маршрутах. Загальна площа досліджених ділянок становила близько 370 га. Проведено РСА аналіз основних характеристик біотопів парків і ботанічних садів, від яких може залежати кількість чужорідних птахів в угрупованнях. Враховували: дані індексів <$Ealpha>-різноманіття угруповання птахів; чисельність людей і свійських тварин (ос/км); площу парку (га); частку території, засаджену деревними рослинами; частку ЧРВ рослин у насадженнях. Статистичну обробку емпіричного матеріалу виконано в Origin Pro 15.0. Переважають за чисельністю в усіх угрупованнях птахів зеленої зони Києва типові домінанти лісів регіону: Parus major, Turdus merula, Erithacus rubecula, Fringilla coelebs. Адвентивних видів птахів у списку домінантів немає. У лісопарках чужорідні птахи не гніздяться, а в культурфітоценозах загалом гніздиться 4 види (Streptopelia decaocto, Dendrocopos syriacus, Phoenicurus ochruros, Serinus serinus), які заселили регіон дослідження протягом ХХ ст. Уперше відмічено наявність у гніздовий сезон вівчарика зеленого (Phylloscopus trochiloides) на території одного з урбанізованих парків, розташованого на околиці Києва, проте гніздування його не підтверджене. Загалом чужорідні птахи поширені фрагментарно та розподілені по парках і ботанічних садах у кількості 0 - 3 види. Щільність усіх видів низька: S. decaocto 0,013 +- 0,01 - 0,021 +- 0,01, D. syriacus 0,031 +- 0,01 - 0,043 +- 0,04, Ph. ochruros 0 - 0,034 +- 0,02, S. serinus 0,013 +- 0,01 - 0,017 +- 0,01. Зазначено, що ЧРВ птахів потрібно розглядати як елемент, що заміщує в біотичному різноманітті зникаючі стенотопні види, а їхню появу на гніздуванні у лісових екосистемах, показником порушень їх функціонування внаслідок антропогенної трансформації. Наявність адвентивних видів птахів в угрупованнях сучасних культурфітоценозів є нормальним явищем, оскільки ці біотопи здебільшого створені на місці повністю знищених природних ландшафтів і з використанням чужорідних рослин. Встановлено, що структура озеленення парків і ботанічних садів із використанням чужорідних деревних рослин, для яких характерна висота 3 - 5 м, призводить до того, що в угрупованнях птахів, які гніздяться, адвентивні птахи отримують гніздові та кормові ніші, звільнені чужорідних рослин у насадженнях має другорядне значення (+0,084 і +0,041 відповідно). Найнегативніше на птахів впливає чисельність свійських тварин (-0,213 і -0,384) у біотопах парків.

• Шупова Тетяна Віталіївна (біологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"