В умовах побудови демократичної соціальної правової держави актуальним стає питання відповідальності органів влади. Громадянське суспільство не може існувати там, де відсутня відповідальність суб'єктів державно-владних відносин, які повноважні ухвалювати найважливіші рішення. Сфера відповідальності в органах влади включає сукупність видів діяльності, в якій орган влади виконує свої функції і має право на здійснення певних повноважень. Згідно зі ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Для розвитку демократичного та правового суспільства є негативним фактором ситуація, коли представники органів державної влади чи місцевого самоврядування не дотримуються вимог чинного законодавства, тобто особи, які за своїми повноваженнями повинні забезпечувати законність та правопорядок у суспільстві. Відповідно, високий рівень виконавської дисципліни в органах державної влади і місцевого самоврядування є важливим індикатором для суспільства, де діє принцип верховенства права. Тому особливістю норм, які регламентують відповідальність органів влади, повинна бути їх невідворотність для посадовців усіх рівнів. Лише персональна відповідальність посадових осіб органів влади і перспектива бути дискваліфікованим на деякий час (неможливість обіймати відповідні посади) сприятиме прозорому і зрозумілому для суспільства результату та меті, для чого існують органи влади і їх цінність - у забезпеченні принципу верховенства права. Така модель сприйматиметься суб'єктами адміністративних правовідносин як закріплення реальних можливостей, що забезпечує держава. А невідворотність відповідальності за скоєні правопорушення стимулюватиме представників органів державної влади і місцевого самоврядування до правомірних дій. У роботі проаналізовано підходи до визначення поняття "відповідальність", з урахуванням яких надано власне визначення відповідальності суб'єктів реалізації державної політики у сфері запобігання домашньому насильству як негативної реакції держави на вчинення посадовою особою чи групою посадових осіб правопорушення, що полягає у застосуванні до таких осіб заходів впливу. Узагальнено та виділено ознаки та принципи відповідальності суб'єктів реалізації державної політики у сфері запобігання домашньому насильству. Визначено, що посадові та службові особи у разі недотримання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії домашньому насильству можуть бути притягнуті до кримінальної, адміністративної, дисциплінарної чи матеріальної відповідальності.

• Боровик Андрій Володимирович (юридичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"