Вирішено проблему формування концептуальних основ права національної безпеки України та розвитку із застосуванням сучасної методології наукових досліджень системи знань щодо його змісту, структури, особливості дії в умовах глобалізаційних трансформацій, кризи світового правопорядку та системи міжнародної безпеки. Визначено, що становлення доктрини права національної безпеки відбувається з урахуванням законотворчої діяльності у сфері національної безпеки та відповідних положень Конституції України, на основі потреб практики правозастосування, що знаходить своє відображення у галузевих юридичних науках спеціально-юридичних розробках правового змісту національної безпеки та є науковою основою загальнотеоретичного дослідження права національної безпеки у сучасній юриспруденції. Сформульовано наукову позицію щодо правового змісту національної безпеки, який залежить від правової стратегічної культури, як стилізованої правової культури безпеки, що передбачає відповідне правове мислення у прийнятті на основі права рішень, які мають значення для забезпечення національної безпеки. Обґрунтовано, що право національної безпеки формується як цілісність, оскільки поєднує різновиди та різні рівні національної безпеки, що у своєму існуванні взаємозалежними стосовно утворення системної цілісності національної безпеки, яка має спільний аксіологічний центр і реалізується у правовій нормативності. Розкрито загальнотеоретичні аспекти взаємодії міжнародного і національного права у формуванні права національної безпеки. Встановлено, що гносеологічною та онтологічною основами прав національної безпеки є праворозуміння. Важливими для права національної безпеки визначено ціннісно-нормативне праворозуміння, соціологічний та потребовий підходи до праворозуміння, а також комунікативну теорію права. Доведено, що дослідницька стратегія права національної безпеки ґрунтується на міждисциплінарному, системному, інституційно-функціональному, аксіологічному, холістичному та синергетичному наукових підходах. Розкрито характеристику права національної безпеки України як нелінійної системи, що утворюється відповідно до визначених теорією самоорганізації систем правил та є залежною від системи національної безпеки. Визначено, що детермінанта системи права національної безпеки пов'язується з ноуменальним змістом права та обумовлює звернення до парадигми ризоми. Ризома права розглядається як поєднання морально-етичних, ціннісних вимог, норм і соціальних комунікацій у визначенні досягненні певної соціально-значущої для учасників таких комунікацій мети. Встановлено, що право національної безпеки України утворюється у системі права за рахунок правового режиму, який містить предмет - суспільні відносини, соціальні комунікації у сфері національної безпеки, метод - сукупність способів, засобів правового регулювання, впливу на суспільні відносини, соціальні комунікації у сфері національної безпеки, а також мету, якою є забезпечення національної безпеки.

 Автореферати дисертацій 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Богуцький Павло Петрович (юридичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"