Проведено комплексне дослідження проблеми підвищення ефективності хірургічного лікування хворих з ускладненнями проведення процедури перитонеального діалізу шляхом більш широкого застосування лапароскопічних мініінвазивних оперативних втручань, розробки уніфікованого алгоритму лікування таких хворих. Уперше створено власну експериментальну тваринну модель формування контрольованого тотального склерозу очеревини. Виявлено ключовий предиктор необхідності переходу на альтернативний спосіб діалізу. Розроблено модель безшовної перитонеооментопексії із секвестрацією частини черевної порожнини як резервного ресурсу. Виготовлено та застосовано лапароскопічний маніпулятор безшовного з'єднування тканин на основі технології біозварювання. Створено діапевтичний лапароскопічний двоканальний перитонеальний дренаж для 1/2 площі черевної порожнини. Вперше доведено ефективність перитонеального діалізу з використанням половини площі очеревини. Оцінено ранні та відстрочені результати перитонеального діалізу за запропонованою методикою. Теоретичні положення та практичні рекомендації дослідження впроваджено в навчальний процес на кафедрі хірургії і проктології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика та в роботу хірургічного відділення Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради "Київська обласна клінічна лікарня", хірургічного відділення Комунального некомерційного підприємства "Київська міська клінічна лікарня № 1", Комунального некомерційного підприємства "Київська міська клінічна лікарня № 15".

• Грянила Василь Васильович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"