Висвітлено проблему підвищення ефективності діагностики та надання хірургічної допомоги постраждалим з ушкодженнями серця, що супроводжуються його контузією, на основі оптимізації діагностичної та хірургічної тактики. На основі комплексного клініко-експериментального дослідження й аналізу причинно-наслідкових чинників контузійних ушкоджень серця запропоновано ряд етіопатогенетичних напрямків діагностики та хірургічного лікування постраждалих із зазначеними ушкодженнями. Виявлено особливості клінічної картини у постраждалих з контузійними ушкодженнями серця, а також конкретизовано електрокардіографічні зміни, характерні для контузії серця. Розроблено та впроваджено в клініку експрес-методи ЕКГ-діагностики з використанням сучасних комп'ютерних методик. За результатами дослідження створено шкалу клінічної діагностики, що дозволяє об'єктивізувати діагностику контузії серця та прогнозувати її результат за допомогою бальної оцінки ранніх ознак дисфункції міокарда. Для морфологічної діагностики контузії серця вперше запропоновано гістохімічну методику визначення сумарного та внутрішньоклітинного вмісту електролітів в міокарді шлуночків, а також зниження мембранного потенціалу й ультраструктурних змін мітохондрій і міофібрилярного апарату кардіоміоцитів. В експерименті вивчено можливості здійснення комплексу діагностичних заходів при відтворенні на моделі контузії серця з проведенням аналізу ЕКГ, порушень серцевого ритму, аналізу морфогенезу й ультраструктурних змін в міокарді лабораторних тварин. У клініці розроблено спосіб визначення тяжкості контузії серця та встановлено, що в підгрупі постраждалих до 40 років з контузією серця, які не мають в анамнезі ознак кардіальної патології, підвищення рівня тропоніну І відзначено в 100,0 % випадків. При цьому встановлено такі ступені: легкий - при значеннях тропоніну I менш 0,010 нг/мл; середній - від 0,010 - 0,0260 нг/мл; тяжкий - в інтервалі 0,0260 - 9,850 нг/мл у плазмі крові, що дозволяє рекомендувати тропонін I як основний високоспецифічний кардіомаркер для верифікації діагнозу контузії серця. Представлено алгоритм лікувально-діагностичної тактики та вдосконалено систему прогнозування результатів при контузійних ушкодженнях серця, що дозволяє виділити та систематизувати таких постраждалих за клінічними групами з однотипністю вирішення тактичних завдань і надає можливість застосувати диференційований підхід до хірургічного лікування різних видів контузій серця. Зазначено, що ці положення мають важливе наукове значення при визначенні прогнозу перебігу та потенційної небезпеки виникнення несприятливих наслідків у постраждалих із контузіями серця. На підставі аналізу результатів проведеного дослідження та порівняльних результатів різних методик лікування визначено групи постраждалих для проведення традиційного лікування, "відкритих" хірургічних втручань і можливостей використання в клінічній практиці мініінвазивних технологій з використанням відеоторакоскопічних втручань. Акцентовано, що мініінвазивний метод відеоторакоскопії, виконаної в перші години після надходження постраждалого з контузією серця в клініку, дозволяє первинно виявити травматичні ушкодження, наявність точного обсягу гемоперикарда й гемотораксу та прийняти обґрунтоване рішення щодо вибору подальшої хірургічної тактики. Проведення ранньої відеоторакоскопії надає можливість діагностувати післятравматичні ушкодження внутрішньогрудних органів, плевральні ускладнення травми грудей, зробити їх ендоскопічну корекцію, а також здійснити профілактику можливих ускладнень, що не обтяжує при цьому стан постраждалого. Доведено, що застосування в клініці ранніх відеоторакоскопічних втручань дозволяє істотно скоротити терміни госпітального етапу лікування та досягти задовільних функціональних результатів у післяопераційному періоді.

• Замятін Денис Петрович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"