Комплексно досліджено артилерійський арсенал Київської фортеці другої половини XVII ст., проаналізовано обумовленості його формування воєнно-політичними подіями, технологічними культурними нормами, міжнародними стосунками, владними формальними та неформальними механізмами, висвітлено зворотній вплив київської артилерії на події української історії XVII - початку XVIII ст. Вперше системно та поглиблено реконструйовано один з найбільших пам'яток в українській історії - артилерійський арсенал Київської фортеці, проаналізовано організаційні, сировинні та технологічні можливості лиття гармат у Києві у другій половині XVII ст., досліджено культурні, владні й воєнно-політичні механізми, які обумовили появу у Київському арсеналі того чи іншого артилерійського комплексу (голландського, німецького, польського, балтійського, російського). Системно розглянуто таке специфічне арсенальне явище як "гранатна лабораторія", введено до наукового та культурного обігу нові концептуальні та фактичні історико-технічні знання, удосконалено знання про місце Київського арсеналу у наступальній стратегії Московської держави, теоретичні засади, згідно яких київський артилерійський комплекс розглядається як цільне та самодостатнє воєнно-технологічне явище української історії, але у взаємозв'язках з сусідніми воєнно-культурними й артилерійськими виробничими ареалами.

• Мальченко Олег Євгенович (1969–) (історичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"