Простежено генезис та еволюцію вітчизняного соціального законодавства та визначено особливості кожного з його етапів. Аналіз передумов зародження соціального законодавства на території України надає змогу виокремити такі етапи його історичного розвитку: перший етап - епоха Київської Русі (X - XII ст.), другий період - епоха перебування українських земель у складі Великого Князівства Литовського, Російської імперії, Речі Посполитої, Австро-Угорщини та інших держав (XVI - перша половина XX ст.), третій період - епоха перебування України у складі СРСР (1917 - 1991 рр.). Період перебування українських земель у складі СРСР розділено на 2 етапи: до та після Другої світової війни, позаяк вона істотно змінила державні пріоритети щодо розвитку соціального законодавства. Однак основні принципи залишались чиними: зведення до мінімуму особистої відповідальності людини за самозабезпечення, жорстка централізація. Завершення цього періоду ознаменувалось формуванням єдиного соціального законодавства та створенням цілісної державної системи соціального забезпечення. Дослідження генезису вітчизняного соціального законодавства засвідчило, що розвиток соціального законодавства на території України був доволі нерівномірним. На початковому етапі свого формування соціальне законодавство (зокрема, у Київській Русі), характеризувалось прогресивністю, втім, подальший історичний розвиток нашої держави значно вповільнив розвиток соціальної сфери, і сьогодні одним із визначальних завдань національного законодавця є адаптація соціального законодавства України до законодавства Європейського Союзу.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Бек Уляна Павлівна (юридичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"