Обгрунтовано, що встановлення об'єктивних обставин диверсії, яка готується або вчинена з використанням електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем і комп'ютерних мереж і мереж електрозв'язку, неможливе без застосовування негласних слідчих (розшукових) дій. Розглянуто особливості застосування окремих негласних слідчих (розшукових) дій, таких як аудіо-, відеоконтроль особи, аудіо-, відеоконтроль місця, спостереження за особою, річчю або місцем, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, зняття інформації з електронних інформаційних систем, обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи (шляхом таємного проникнення), установлення місцезнаходження радіо-електронного засобу, виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації. Встановлено, що залежно від слідчої ситуації необхідно вибирати та організовувати найдоцільніші НСРД, які за змістом теоретично здатні вирішити першочергові тактичні завдання кримінального провадження. Організація саме комплексного застосування НСРД є одним із організаційно-тактичних завдань слідчого, за вирішення якого останній повинен відповідати персонально, оскільки воно безпосередньо впливає на ефективність встановлення всіх обставин кібердиверсії, способи приховання стадій кримінального правопорушення, невідомих співучасників, ролі кожного з них, зв'язків зі спецслужбами інших країн.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"