Мета дослідження - порівняльний аналіз результативності демократичного лідерства у відносно великих президентських і напівпрезидентських країнах. Визначено, що забезпечення потужного політичного лідерства є найважливішим завданням президентів та інститутів президентства як у президентських, так і в напівпрезидентських демократичних республіках. Країни, де системами правління є президенталізм і напівпрезиденталізм, доцільно об'єднати терміном "країни з президентством як інститутом виконавчої влади або президентальні країни", що відображає їхню спільну рису - головну роль Інституту президентства. Двома основними показниками результативності політичного лідерства у демократичних країнах є індекс демократії та зіставний ВВП за паритетом купівельної спроможності на душу населення, які відображають поточну ситуацію й порівняльну динаміку в політичній і економічній сферах суспільного розвитку. США впевнено зберігають економічне лідерство у групі президентальних країн, проте індекс демократії в цій країні протягом останніх 15 років неухильно знижувався. У підгрупі президентських республік три країни Латинської Америки (Уругвай, Чилі та Коста-Рика) останнім часом помітно випередили США, а також Південну Корею за індексом демократії. Заслуговує на увагу досвід Чилі, де наприкінці 2019 р. спостерігалися бурхливі соціальні заворушення, але політичну ініціативу перехопили, перебравши на себе лідерство, президент С. Піньєра та його уряд, які успішно очолили та продовжують тримати під ефективним контролем процес конституційних перетворень. У 2020 р. абсолютним лідером групи країн з президентством як інститутом виконавчої гілки влади і в сфері політичного розвитку, і в сфері економічного зростання стала напівпрезидентська Республіка Китай (Тайвань). При цьому головну роль у забезпеченні та реалізації демократичного лідерства відіграє перша жінка-президент цієї країни Цай інвень. Продемонстровано, що серед європейських напівпрезидентських країн беззаперечним лідером за результатами розвитку демократичних засад і господарського поступу протягом останніх 20 років є Литва. Наступні дослідження автора у цьому напрямі будуть присвячені порівняльній характеристиці функціонування інституту президентства на сучасному етапі розвитку США та України як взірцевих країн, відповідно, з президентською і напівпрезидентською системами правління.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"