Синдром Гієна - Барре є досить рідкісним захворюванням, що трапляється у дитячій популяції з частотою 1,7 випадку на 100 000 дітей. Гендерні відмінності частоти поширеності захворювання характеризуються на 20 % більшою вразливістю хлопчиків порівняно з дівчатками. Сьогодні залишається невідомою точна причина розвитку висхідної полірадикулонейропатії, проте розвиток синдрому Гієна - Барре пов'язують із перенесеним інфекційним захворюванням, викликаним Campylobacter jejuni, Haemophilus influenzae або поліовірусом. У період пандемії COVID-19 описані поодинокі випадки розвитку синдрому Гієна - Барре у дорослих після перенесеної гострої вірусної інфекції, спричиненої вірусом SARS-CoV-2. Наведений клінічний випадок синдрому Гієна - Барре після безсимптомного перебігу гострої вірусної інфекції, спричиненої SARS-CoV-2, у дівчинки-підлітка, яка перебувала під спостереженням в Обласному комунальному некомерційному підприємстві "Чернівецька обласна дитяча клінічна лікарня". У дитини після раптового больового нападу розвинулася гостра висхідна полірадикулонейропатія у вигляді млявої параплегії нижніх кінцівок, порушення функції тазових органів і парапарезу верхніх кінцівок. Результат комплексних діагностичних заходів: лейкоцитоз, збільшення рівня прокальцитоніну, С-реактивного білка, D-димеру в сироватці крові, слабко позитивний титр IgM і позитивний титр IgG до SARS-CoV-2, у лікворі гіперпротеїнрахія, а також відсутність проведення імпульсів, зниження амплітуди М- і Н-відповіді при проведенні стимуляційної електронейроміографії нижніх кінцівок. Лікувальний комплекс заходів передбачав застосування респіраторної протекції (оксигенотерапія), підтримки гемодинаміки та серцевої діяльності (інфузійна та інотропна терапія), уведення внутрішньовенного нормального людського імуноглобуліну, парентеральних глюкокортикостероїдів коротким курсом, застосування ступеневої антибактеріальної терапії, вазоактивних нейрометаболітів, ноотропів, антихолінестеразних препаратів, нестероїдних протизапальних засобів, лікувальної гімнастики та масажу. На тлі лікування стан дитини характеризувався повільною позитивною динамікою з відновленням рухових функцій кінцівок і чутливості упродовж місяця.

• Колоскова Олена Костянтинівна (медичні науки)
• Гарас Микола Нестерович (медичні науки)
• Білоус Тамара Миколаївна (педагогічні науки)
• Білоус Тетяна Миколаївна (філософські науки)
• Білоус Тетяна Михайлівна (медичні науки)
• Романчук Леся Іванівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"