Серед видатних мислителів західноєвропейської філософської правової думки визначне місце посідає наукова творчість англійського філософа XVII ст. Томаса Гоббса. Випускник Оксфордського університету після його закінчення глибоко вивчає праці античних мислителів. У сфері інтересів T. Гоббса Старий і Новий Завіти й інша християнська література, яку він глибоко і творчо аналізує. У цей період мислитель увесь свій час присвячував вивченню латинської і грецької мов, розпочав переклад творів знаменитого грецького історика Фукідіда англійською мовою. Зроблено спробу вказати на те, що Т. Гоббс був усебічно освіченим й багатьох галузях наук, що надало йому змогу спілкуватися і підтримувати дружні стосунки з такими світилами європейської науки і культури, як Ф. Бекон, Г. Галілей, В. Гарвей, П. Гассенді, Р. Декарт, Г. В. Лейбніц, багатьма іншими. Акцентовано увагу на тому, що в Парижі Т. Гоббса як одного з молодих і талановитих учених запрошують викладати математику майбутньому королю Англії Якову II Стюарту. Наголошено, що філософа надзвичайно хвилювали соціально-політичні події, які відбувалися в Англії, загроза громадянської війни. Він творчо обмірковав ситуацію і формував теоретико політичні та правові концепції, які на практиці могли врятувати країну від анархії і хаосу, від кровопролиття загалом, тобто від війни. Як патріот і гуманіст Т. Гоббс розпоча впідготовку праці, яка увійшла в історію світової філософської правової і політичної думки як "Левіафан", у якій він сформулював проблеми суті держави та її функції, роль і місце суверена/монарха в державному управлінні. Акцентував увагу на тому, що важливим завданням суверена є забезпечення миру і злагоди в суспільстві, запобігання соціальним конфліктам, повстанням, війні, забезпечення благополуччя громадян. Тільки сильна абсолютна влада держави/суверена, на глибокі переконання Т. Гоббса, що виступає у формі монархії, здатна забезпечити мир, запобігти громадянській війні в Англії, спрямувати розвиток суспільства до прогресу. Наголошено, що філософ захищав не застарілу феодальну систему, а новий буржуазний соціально-політичний устрій. Розкриваючи роль і місце монарха в державному управлінні, Т. Гоббс вказував на те, що він несе відповідальність за всі процеси, які відбуваються в суспільстві. І хоча мислитель формулював ідеї щодо абсолютистсько-монархічного характеру верховної влади, але він не став прихильником необмеженого королівського абсолютизму. Наголошено на тому, що суть верховної влади полягає в тому, щоб вона функціонувала в межах суворої законності та справедливості. Акцентовано увагу на тому, що противники і вороги філософа обвинувачували його в різних "єресях", атеїзмі. Варто підкреслити, що Т. Гоббс, син священика, ніколи не був ворогом християнської релігії, він був вірним прибічником англіканської церкви. Зроблено висновок, що англійський мислитель глибоко аналізував складні проблеми відносин держави і церкви, ролі та місця християнської релігії у формуванні високої духовності та моралі. Зазначено, що все життя Т. Гоббса була насичене напруженою інтелектуальною працею і постійною боротьбою з ворогами і противниками його творчості, інтриги яких часто загрожували його життю.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Коваль Ігор Миколайович (політичні науки)
• Коваль Ірина Михайлівна (сільськогосподарські науки)
• Коваль Ігор Михайлович (історичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"