Проаналізовано вплив головних соціальних (позамовних, зовнішніх, екстралінгвальних) чинників на процес адаптації лексичних запозичень у мові-реципієнті. Розкрито погляди європейських (у тому числі українських і російських) мовознавців кінця ХХ ст. - початку ХХI ст. стосовно головних позамовних причин запозичень однієї мовою іншою із зосередженням уваги на теоретичних проблемах адаптації лексичних запозичень. Визначено і охарактеризовано основні класифікації екстралінгвальних чинників адаптації лексичних запозичень у лінгвоісторіографічному аспекті. Обгрунтовано, що для зазначеного періоду характерним стає розгляд лінгвістичних явищ у тісному зв'язку з змінами суспільно-політичних умов. Відзначено, що зовнішні причини запозичення зумовлюють їх мовні причини запозичення, утворюючи певну мовну взаємодію, що сприяє переходу запозичених слів з однієї мови в іншу. Кожна з екстралінгвальних чи лінгвальних причин своєрідно позначається на процесі освоєння лексичних запозичень, у певний час, необхідний для адаптації до лексичної системи мови-реципієнта, на ступінь і способи перетворення й трансформації в мовній системі. Зроблено висновки про те, що в лінгвістичних дослідженнях останнього десятиріччя вплив зовнішіх чинників на розвиток лексики мови-реципієнта надто перебільшується, особливо наголошується на вирішальній ролі соціальних, політичних й економічних зрушень у суттєвих змінах мовної поведінки членів мовного соціуму та структури мови в цілому (О. А. Стишов). Учені розглядають проблему засвоєння іншомовних слів не тільки з позиції морфологічного та фонетичного пристосування до структурних норм мови-реципієнта, але й із погляду словотвірної й семантичної адаптації, функціональної активності запозичених слів.

• Голуб Олена Михайлівна (філологічні науки)
• Роман Віктор Васильович (технічні науки)
• Роман Вікторія Володимирівна (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"