Розглянуто проблему навчання в дигітальний час. Її мета - проаналізувати використання цифрових інструментів у навчальному контексті. В останні кілька місяців більшість викладачів стикаються з проблемою розробки своїх уроків за допомогою цифрових інструментів, які розширюють можливості аналогового навчання та пропонують інші форми навчання. Існує багато способів організувати процес навчання в цифровій формі. У глобальному розумінні можна говорити про дві моделі цифрового навчання: з викладачем та самостійну. Для першої моделі типовим є те, що процесом навчання керує викладач. Цю модель частково можна розглядати як альтернативу звичайному навчанню в аудиторіях. Важливими тут є платформи для відеоконференцій (Zoom, Skype, Microsoft Teams та інші), оскільки вони дають змогу спілкуватися між собою, тобто бачити і чути один одного; навчальна платформа університету, де викладачі структуровано представляють цілий курс; віртуальні екскурсії, що використовуються для знайомства з всесвітньо відомими музеями, галереями, бібліотеками, виставками та відомими будівлями. Самостійне навчання, якому в останній час було відведено особливу роль, дуже варіативне. Студенти можуть займатися на чисельних інтернет-платформах (вирішувати завдання з окремих тем на порталах безкоштовного навчання); використовувати різні програми, які в першу чергу можуть бути встановлені на смартфонах, а потім бути доступними скрізь; брати участь у дигітальних проектах, які не лише сприяють розвитку фахового потенціалу, але й тренують технічні та аналітичні навички. Аналізовані інструменти є частиною цифрового навчання, яке готує студентів до цифрового майбутнього.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"