Наведено дані щодо можливих шляхів потрапляння до навколишнього середовища бенз(а)пірену - шкідливої речовини з вираженими канцерогенними та мутагенними властивостями. Речовину відносять до першого класу небезпеки. Бенз(а)пірен - індикатор стану навколишнього середовища. В результаті міграції він потрапляє до кормів рослинного походження. За результатами проведених моніторингових досліджень кормів, що використовують для сільськогосподарських тварин в умовах приватних фермерських господарств Полтавської області, визначено основне джерело забруднення представниками ПАВ (поліциклічними ароматичними вуглеводнями), а саме бенз(а)піреном. Висвітлено його екотоксичність. Зокрема, виявлено наявність останнього у дослідних зразках силосу в концентрації 6,72 +- 0,22 мкг/кг за умови коливань від 6,30 до 7,50 мкг/кг досліджуваного корму. Для визначення можливих шляхів забруднення бенз(а)піреном силосу досліджено вміст небезпечної канцерогенної речовини в суданській траві, соняшнику в період початку цвітіння, а також у зеленій масі кукурудзи. Вибір рослин для досліду базувався на тому, що більшість фермерів для закладки в силосні ями використовують зелену масу кукурудзи та суданської трави, якими засівають земельні угіддя на відстані 50 - 1500 м від автомагістралі Київ - Харків. Порівнюючи рівень накопичення бенз(а)пірену в дослідних зразках рослин, що вирощуються на угіддях, розташованих на відстані 500 - 300 м від автомагістралі, зафіксовано, що супертоксин найбільше акумулюється в суданській траві (понад 9,94 мкг/кг). Дещо менше порівняно з суданською травою відбувається накопичення в соняшнику на початку цвітіння 9,10 мкг/кг (P << 0,01), та в кукурудзі 8,41 мкг/кг (P << 0,05). Під час дослідження середніх проб вищезазначених рослин, які відібрано на відстані 400 - 900 м та 1000 - 1500 м від траси Київ - Харків зареєстровано тенденцію до зниження кількісного показника бенз(а)пірену, що корелює з віддаленням від траси. Наприклад, на відстані 500 - 900 м у суданській траві середній показник становив 1,50 мкг/кг, а на відстані 1000 - 1500 м він знизився до 0,30 мкг/кг. Отримані результати мають важливе теоретичне і практичне значення, оскільки певною мірою доповнюють вже наявні наукові дані щодо накопичення канцерогену в різних рослинах, зокрема й сільськогосподарських культурах. Окрім того ці дані дозволять фермерам планувати посіви сільськогосподарських культур, зважаючи на безпечну відстань до автомагістралей з інтенсивним трафіком.

• Євстаф'єва Валентина Олександрівна (ветеринарні науки)
• Щербакова Наталія Сергіївна (ветеринарні науки)
• Кручиненко Олег Вікторович (1981–) (ветеринарні науки)
• Мельничук Вікторія Вікторівна (філософські науки)
• Мельничук Вікторія Василівна (економічні науки)
• Мельничук Віталій Васильович (1986–) (ветеринарні науки)
• Мельничук Володимир Васильович (сільськогосподарські науки)
• Мельничук Володимир Васильович (сільськогосподарські науки)
• Мельничук Віктор Володимирович (медичні науки)
• Мельничук Веніамін Володимирович (економічні науки)
• Михайлютенко Світлана Миколаївна (ветеринарні науки)
• Корчан Леонід Миколайович (ветеринарні науки)
• Передера Сергій Борисович (1956–) (ветеринарні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"