Комплексно досліджено монументальний живопис Успенського собору Києво-Печерської лаври та Софії Київської як феномену художньої культури і складової процесу оновлення київських православних храмів у культурно-історичних умовах України першої половини XIX ст. Спростовано упереджене трактування оновлення розписів зазначених соборів. Визначено культурно-історичні чинники, які вплинули на оновлення православних храмів Києва в першій половині XIX ст. Простежено культурно-історичний зв'язок оновлення розписів Успенського та Софійського соборів, його значення у збереженні культурної спадщини сакральних пам'яток. Введено до наукового обігу імена художників і майстрів, які виконували оновлення соборів. Сформульовано смислове наповнення термінів "оновлена і поновлена композиція монументального живопису". Сформульовано та впроваджено метод для атрибуції композицій монументального живопису, який базується на визначенні видів робіт, виконаних художниками та майстрами. Вперше досліджено оновлення і створення нових розписів у храмі Св. Софії у першій третині XIX ст., проведено атрибуцію композицій монументального живопису першої половини XIX ст. Успенського та Софійського соборів. Оновлені розписи визначено як мистецький феномен, що ґрунтувався на синтезі стилізації первинних зображень і власної манери художників, які використовували прийоми барокового, класицистичного, академічного живопису, іконопису, цитування елементів давніх композицій. Уточнено та переосмислено історію монументального живопису Успенського та Софійського соборів першої половини XIX ст.

• Бардік Марина Афанасіївна (культурологія)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"