Дисертація присвячена розробці методу мультикомнонентного фотоіоніза- ційного моделювання світіння (МФМС) низькометалічних зон H II, які ото¬чують області спалахового зореутворення, та застосуванню цього методу для дослідження блакитних компактних карликових галактик (БККГ). Складну структуру зони H II поділено на внугрішні та зовнішні компоненти. Внугрі- шніми компонентами є зона вільного поширення сугіервітру та каверна супер- вітру, а зовнішніми - густий шар газу, виметений прямою ударною хвилею, та незбурена гідродинамічно частина зони H II, де формується більшість спо¬стережуваних сильних емісійних ліній. Моделі компонентів розраховувалися у припущенні сферичної симетрії, фотоіонізація газу в них спричинена іоні¬зуючими квантами як прямого, так і дифузного іонізуючого випромінювання, потоки яких розраховувалися під час моделювання за допомогою рівнянь пе¬ренесення випромінювання, які враховують всі важливі процеси у зоні H II, які це перенесення спричиняють. Дифузне іонізуюче випромінювання розрахову¬валося у наближенні outuuard опіу. Отримано сумарні зоряні спектри лайма- нівського континууму (Z/i/е-спектри), загальну кількість іонізуючих квантів, хімічний вміст елементів, які надходять в оточуюче середовище внаслідок дії супервітру та вибухів наднових, темп втрати маси спалахом зореугворення та механічну світність супервітру в зоні його вільного поширення, які визначали¬ся за допомогою еволюційно-популяційного моделювання еволюції області зо¬реутворення з врахуванням обертання WR-зір. В області вільного поширення супервітру хімічний вміст визначено за допомогою еволюційно-популяційних моделей синтезу області зореутворення. Хімічний вміст розрідженого газу в ка¬верні супервітру визначався усередненням за масою значень вмісту в області зореутворення та в зовнішніх компонентах, оскільки враховується випарову¬вання газу із зовнішніх компонентів у каверну. Декремент значень хімічного вмісту елементів О, N6, й, Аг, Ре брався з аналізу хімічного вмісту зон Н II у БККГ, отриманого Ізотовим та ін. 1994-2005, також враховувалася зале¬жність N/11-0/11. Для визначення радіального розподілу концентрації, швид¬кості розширення та температури газу у внутрішніх компонентах бульбашки супервітру використано моделі Шевальє-Клеґґа (для опису вільного пошире¬ння супервітру) і Уівера та ін. (для опису газу в гарячій каверні). Радіальний розподіл електронної температури та концентрації у зовнішніх компонентах обчислено під час моделювання їхньог о світіння з фотоіонізаційного рівня¬ння енергетичного балансу. У якості еволюційного стопового критерію для моделювання прийнято умову рівності тиску на межі третього та четвертого компонентів. Розраховано еволюційну сітку мультикомионентних низькомета¬лічних моделей зон Н II. Показано, що внутрішня структура зони Н II за певних умов може формувати нестачу квантів у спектрі іонізуючого випромі¬нювання. Виокремлено чотири типи оцінки впливу на форму спектра іонізую¬чого випромінювання під час його перенесення крізь компоненти супервітру. Продемонстровано можливість виникнення ліній [N6 V] та Не II в діапазоні відносних інтенсивностей, який перекривається з їх спостережуваними значе¬ннями для БККГ. Проведено аналіз впливу наявності пилових зерен на роз¬поділ фізичних параметрів та важливих діагностичних співвідношень у зоні Н II. Зроблено порівняння модельних спектрів із спостережуваними на основі інтенсивностей сильних емісійних ліній. Для подальшої роботи використову¬валися тільки ті моделі, які забезпечили значення інтенсивностей цих ліній у межах спостережуваних значень. Іонний вміст моделей, усереднений за об’є¬мом, як і хімічний вміст, прийнятий у моделях, використано для виводу нових виразів іонізаційно-корекційних множників, які використано для перевизначе- ння хімічного вмісту 83 зон Н II у БККГ на основі іонного вмісту, отриманого Ізотовим та ін. (2007). У результаті уточнено значення вмісту первинного ге¬лію та темп його збагачення протягом зоряної хімічної еволюції речовини у Всесвіті. Вміст первинного гелію у межах похибки співпав з отриманим Ізото¬вим та ін. (2007), а вміст оксигену співпадає з даними Ізотова та ін. (2007) при низьких мегалічностях і зменшусться у порівнянні з цими даними із збільше¬нням металічності. Теми збаг ачення гелію в процесі зоряної хімічної еволюції отримано трохи вищим, ніж у праці Ізотова та ін. (2007).

• Кошмак Ігор Олександрович (фізико-математичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"