Подано дані щодо встановлення ефективності застосування експериментального препарату на основі йоду за різних форм маститів корів, в умовах господарства з виробництва товарного молока. Запалення молочної залози є найпоширенішою патологією у продуктивних стадах корів. Особливу небезпеку для здоров'я спричиняють субклінічні мастити, які не проявляються типовими для даної патології клінічними ознаками, проте за проведення лабораторних досліджень якісні зміни у молоці визначаються. Проте, не менші економічні втрати в господарствах реєструються за діагностики в поголівії клінічних форм маститу, які нерідко призводять до передчасного вибракування корів, зниження кількості та якості одержаного від них молока. Постійних витрат коштів вимагає також комплекс заходів щодо діагностики, лікування та профілактики маститів. Роботу виконували впродовж 2020 р. в умовах господарства, що спеціалізується на виробництві товарного молока. Досліджуваний експериментальний засіб як основна діюча речовина містить йод, який володіє вираженими бактерицидним та бактеріостатичним ефектом щодо широкого спектра мікроорганізмів і збудників маститу. Також він володіє загальностимулювальною дією на імунну систему вимені. Як синергічні компоненти до складу експериментального препарату входять сполуки з вираженими знеболювальними, протинабряковими та в'яжучими ефектами в місці розвитку патологічного процесу. На першому етапі досліджень проведено визначення впливу експериментального препарату на якісні характеристики молока. У молоці після застосування експериментального засобу через 24, 48, 72 год. та 7 діб проводили визначення кількості соматичних клітин. На другому етапі досліджень провели порівняння ефективності різних методів діагностики субклінічної форми маститу у корів впродовж сухостійного періоду. Провівши аналіз одержаних даних щодо впливу досліджуваного експериментального засобу на основі йоду на кількість соматичних клітин в молоці корів із субклінічними та клінічними (катаральний та гнійно-катаральний) формами маститів, було встановлено позитивну динаміку поступового їх зниження. Максимального рівня зниження даний показник досягав на сьому добу після застосування препарату, як за субклінічного, так і за клінічних форм (катаральний та гнійно-катаральний) маститів, що склало <$E298,6~symbol С~11,6>; <$E308,6~symbol С~14,4> та <$E328,6~symbol С~34,4> тис./мл. Введенням препарату з подібним композиційним складом за основними діючими речовинами, не вдалося досягти аналогічного ефекту щодо динаміки зниження соматичних клітин.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Фотіна Тетяна Іванівна (ветеринарні науки)
• Нагорна Людмила Вікторівна (сільськогосподарські науки)
• Нагорна Людмила Володимирівна (ветеринарні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"