Описано результати теоретичного аналізу та порівняльного емпіричного дослідження переживання українською студентською молоддю психологічного благополуччя в умовах ковідної пандемії та в ситуації воєнного стану. Методи. Емпіричний: питальник "Шкала психологічного благополуччя" К. Ріфф, в Україні перекладений та адаптований С. Карскановою. Математично-статистичні: обрахування загальних середніх показників, статистичний критерій однорідності Колмогорова-Смірнова, факторний аналіз методом головних компонент. Порівнювалися дві підгрупи студентів, досліджені: перша - у лютому та березні 2021 року, друга - у березні та квітні 2022 року. Результати. Згідно з порівняльним аналізом даних двох емпіричних зрізів, проведених на різних вибірках студентської молоді в розпал "епохи ковіду" та на початку війни в Україні, виявлено окремі статистично значущі зміни - як позитивні, так і негативні - в переживанні психологічного благополуччя респондентами. Узагальнено визначено, що позитивні трансформації відповідних переживань найбільшою мірою стосуються "Автономії", а негативні - "Управління середовищем". Також встановлено, що в ситуації війни досліджена українська молодь продемонструвала істотно вищу когнітивну складність при осмисленні власного психологічного стану, порівняно з умовами ковідної пандемії, оскільки за результатами факторного аналізу в другій субвибірці виокремлено 22 факторні структури супроти 11 у першій. При цьому як яскраво домінантну категоріально-смислову структуру переживання психологічного благополуччя студентами першої підгрупи виокремлено біполярний фактор "Мої життєві плани та їх реалізація якособиста гордість / Відсутність уміння планувати життя як джерело моїх особистих розчарувань"; другої - теж біполярний, але менш вагомий фактор "Осмислене та приємне самовдосконалення в соціумі / Заздрісна і безглузда самотність". Висновки: на загал встановлено, що, незважаючи на статистично значущі відмінності між оцінками окремих пунктів за "Шкалою" К. Ріфф, ієрархії основних факторів психологічного благополуччя, визначені в обох випадках за усередненими показниками міри переживання студентською молоддю, істотно не відрізняються. А саме: найбільш вираженим і в умовах ковідної пандемії, і в ситуації війни ресурсом залишається "Особистісне зростання".

• Савелюк Наталія Михайлівна (психологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"