Як свідчить аналіз вітчизняних нормативно-правових актів, особливий статус дитини найменше враховано в законо-давстві про адміністративні правопорушення. Мета статті - аналіз прав дитини, яка притягується до адміністративної відповідальності, стосовно їх відповідності міжнародним стандартам та достатності для забезпечення найкращих інтересів цієї категорії учасників адміністративно-деліктних відносин. Емпіричною базою дослідження стали правові акти міжнародного та українського законодавства, наукові праці авторів у галузі адміністративного права. Завдяки поєднанню загальнонаукових і спеціальних методів пізнання вдалося опрацювати вказаний емпіричний матеріал та отримати власні наукові висновки. Основу статті формує порівняльний аналіз норм міжнародного права та національного законодавства України стосовно відправлення правосуддя щодо неповнолітніх. Встановлено, що певні важливі для захисту та відстоювання своїх інтересів права неповнолітніх осіб, що притягуються до адміністративної відповідальності, які передбачені міжнародним правом, не закріплено в нормах відповідного законодавства України. Висновки: наголошено на необхідності створення у національному законодавстві певних адміністративно-правових механізмів захисту та забезпечення конституційних прав дітей на всіх етапах провадження у справах про адміністративні правопорушення; визначення спеціально-процесуального статусу дитини в адміністративно-деліктному провадженні. Доведено, що захист прав дитини, яка притягуються до адміністративної відповідальності, має забезпечуватися в судовому та позасудовому порядку.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"