Мета дослідження - визначити частоту СНБР в осіб із хронічними запальними захворюваннями кишечника (ХЗЗК) залежно від нозологічних форм та дослідити його влив на клініко-лабораторні показники нутритивного статусу та клінічні прояви. Було обстежено 100 пацієнтів із ХЗЗК віком від 19 до 79 років (у середньому (<$E42,54~symbol С~1,50>) року), у тому числі 70 осіб із неспецифічним виразковим колітом (НВК), 30 - із хворобою Крона (ХК). Усім хворим було проведено загальноклінічне обстеження, антропометричні вимірювання, загальний та біохімічний аналізи крові (із визначенням загального білка, альбуміну, преальбуміну). Для характеристики стану мікробіоти тонкого кишечника (наявності СНБР) усім хворим проведено водневий дихальний тест із навантаженням глюкозою з використанням газоаналізатора Gastro + Gastrolyzer компанії Bedfont Scientific Ltd (Великобританія). Аналіз частоти виявлення СНБР показав, що зміни у стані мікрофлори тонкої кишки спостерігались у 45 % пацієнтів із ХЗЗК. Поширеність СНБР виявилася вищою в групі пацієнтів із ХК - 53,3 % (16), ніж у групі з НВК - 41,4 % (29). Наявність СНБР у групі хворих на НВК мала статистичну значущість та прямий кореляційний зв'язок із тривалістю захворювання - (<$E9,3~symbol С~6,2>) проти (<$E2,9~symbol С~3,1>) року (p = 0,001, r = 0,55). Спостерігалося зниження ваги та індексу маси тіла в пацієнтів із СНБР, особливо в осіб із ХК: так, середній показник індексу маси тіла в цих хворих становив (<$E19,8~symbol С~3,5>) кг/м<^>2. Виявлено вірогідну різницю між рівнями загального білка у хворих із СНБР та без нього як у загальній групі, так і в групі НВК: (<$E65,8~symbol С~8,4>) проти (<$E70,2~symbol С~8,2>) г/л (p = 0,009, r = -0,232) та (<$E66,5~symbol С~8,3>) проти (<$E70,7~symbol С~7,4>) г/л (p = 0,029) відповідно, а також було знижено рівні альбуміну в обох нозологічних групах. Не виявлено залежності між вираженістю абдомінального болю та наявністю СНБР. При виявленому СНБР прояви метеоризму значно переважали у хворих на НВК - 75,8 % (n = 22), а діарейний синдром у пацієнтів із ХК - 75 % (n = 12). Висновки: одержані результати свідчать про високу поширеність СНБР у пацієнтів із ХЗЗК. Пацієнти з ХК страждали від СНБР частіше (53,3 %), ніж пацієнти з НВК (41,4 %) (із переважанням хворих із тяжким ступенем вираженості). Виявлено прямий кореляційний зв'язок СНБР із тривалістю захворювання в осіб із НВК (r = 0,55; p << 0,05), що пояснюється порушенням фізіологічних бар'єрів, які запобігають виникненню СНБР, внаслідок більшої кількості епізодів загострення, тривалого прийому медичних препаратів та приєднання супутньої патології з часом. Негативний вплив СНБР на нутритивний статус проявлявся у зниженні маси тіла, індексу маси тіла та інших антропометричних (окружність середньої частини плеча, окружність м'язів плеча, товщина шкірно-жирової складки) та лабораторних (загальний білок, альбумін, преальбумін) параметрів у цих пацієнтів. Найчастішими симптомами в пацієнтів із ХЗЗК із СНБР були абдомінальний біль, діарейний синдром та метеоризм, що явно відображало типову клінічну картину СНБР.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"