Фруктоза - це простий цукор, присутній у фруктах та меду, також вона є основним компонентом двох найбільш часто використовуваних підсолоджувачів - сахарози (столового цукру) та кукурудзяного сиропу з високим умістом фруктози. Споживання фруктози помітно зросло за останні кілька сотень років, і в даний час споживання додаткового цукру наближається до 15 відсотків загального споживання енергії в середньостатистичному європейському раціоні. Поширеність мальабсорбції фруктози відносно висока у здорових дорослих (~ 34 %), і цей показник більше у пацієнтів з функціональними розладами шлунково-кишкового тракту. Симптоми, що розвиваються після прийому фруктози у разі непереносимості фруктози, є поширеними у пацієнтів із синдромом подразненого кишечника (СПК). Через недостатність таргетної терапії СПК багато пацієнтів для лікування симптомів вдаються до модифікації дієти. В останні роки дієта з низьким вмістом FODMAP для лікування СПК набуває все більшої популярності. Абревіатура FODMAP означає "ферментовані олігосахариди, дисахариди, моносахариди та поліол" і включає продукти з умістом фруктози більше, ніж глюкози, олігосахариди, включаючи фруктани, галактоолігосахарид і цукрові поліоли, такі як сорбітолак і сорбітол. Склад дієт FODMAP та їх механізми дії при СПК було інтенсивно вивчено в останнє десятиліття, але їх зв'язок з фруктозою не є специфічним. Дієта FODMAP може посилити кишкові симптоми через збільшення об'єму води в тонкому кишечнику, утворення газів у товстому кишечнику та перистальтики кишечника. Дієтичні обмеження FODMAP пов'язані зі зниженням ферментації та значним покращанням симптомів у деяких пацієнтів із СПК.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"