Викладено результати новаторського дослідження, у якому поєднано два підходи до вивчення мовотворчості письменників: із погляду історії української літературної мови та комплексного ареалогічного прочитання мови їх доробку. Вперше в лінгвоукраїністиці з'ясовано стан вивчення мови Поділля кінця XIX - початку XX ст., визначено роль окремого мовно-культурного регіону (ареалу) в розвитку загальнонаціонального літературного стандарту. Опрацьовано рукописи, автографи, першодруки С. В. Руданського, А. П. Свидницького та М. М. Коцюбинського, схарактеризовано мову цих джерел, а також мову фольклорних та етнографічних записів із Поділля в контексті розвитку української літературної мови. Констатовано, що основною діалектною базою для мови цих письменників був подільський говір південно-західного наріччя. Зазначено, що автографи, у яких збережені діалектні риси, послугували досить важливими джерелами у вивченні їх ідіолекту, оскільки в опублікованих значно пізніше творах ці риси здебільшого знівельовані свідомим утручанням видавців. Простежено характер відображення лексичних одиниць із художніх текстів С. В. Руданського, А. П. Свидницького та М. М. Коцюбинського в лексикографічних працях.

• Коваленко Борис Олексійович (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"