Дисертаційна робота присвячена новому напрямку вирішення актуального завдання сучасної педіатрії щодо визначення можливих факторів ризику розвитку гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ) у дітей на основі вивчення її етіологічних, клінічних, лабораторно-інструментальних і генетичних особливостей. Виявлено, що симптоматика ГЕРХ залежить від тяжкості ураження слизової оболонки стравоходу. З'ясовано, що дітям з ГЕРХ притаманний більш високий рівень тривожності, що більш характерний для дівчаток з ГЕРХ, ніж для хлопчиків з ГЕРХ. Встановлено асоціацію ваготонії зі збільшенням кислотності шлункового вмісту. Доведено, що генетичним чинником, який збільшує ризик виникнення ГЕРХ є наявність в генотипі алелю 214 С гена GHRL (Leu). Також встановлено гендерні відмінності щодо ризику розвитку ГЕРХ при різних генотипах гена греліну. Показано асоціацію генотипу локусу С825Т гена GNB3 із даними рН-метрії. Також виявлено асоціацію генотипу 825СС локусу С825Т гена GNB3 із переважанням ПНС (ВШ=7,46, ДІ: 2,89 - 19,23). Наявність генотипу 825СТ та 825ТТ гена GNB3 у пацієнтів з ГЕРХ також можна вважати чинником схильності до знижених показників фізичного розвитку. На підставі отриманих даних побудовано математичну прогностичну модель розрахунку ризику формування ГЕРХ у дітей з різними генотипами гена греліну, а також створену окрему математичну модель розрахунку ризику формування рефлюкс-езофагіту.

• Дац-Опока Марта Ігорівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"