У колективній праці розглянуто не конфліктогенність українсько-польських міждержавних і міжнаціональних відносин, якій традиційно присвячують наукові студії. Вперше в українській історіографії висвітлено конструктивний потенціал діалогу влад, політиків, публічних інтелектуалів і спроби їхнього порозуміння, особливо в екстремальні періоди історії відродження національних держав, під час світових і локальних конфліктів, гібридних війн за участю третіх сил. Більшість сюжетів книги мають на меті деконструювати травматичні канони колективної та індивідуальної пам’яті обох народів, які дають змогу виразніше окреслити багаторівневі контексти суспільно-політичних подій та етнокультурних явищ у Центрально-Східній Європі. Репрезентовано досвід тисячолітнього сусідства двох країн і народів. Зазначено, що ревізія та "нормалізація" маркерів минулого мають актуалізувати в колективній свідомості позитивний потенціал історії/пам’яті/культури. Визначено аспекти, що зумовлюють і реалізують історичну політику в інтересах зміцнення національної ідентичності та єдності нації.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"