Проведено комплексне дослідження, у якому здійснено системний аналіз діалектного наголошування, визначено роль наголосу у структуруванні українського діалектного континууму. Вперше в лінгвоукраїністиці з'ясовано роль наголосу в пізнанні структури говірки, говору, наріччя. Визначено кадастр акцентуаційних явищ, які інтегрують і диференціюють український діалектний простір. Розроблено методологію укладання акцентологічного питальника. Запропоновано прийоми дослідження парокситонного наголошування на тлі вільного рухомого наголосу. Простежено наголошування іменників, прикметників, числівників, займенників в українському діалектному континуумі через призму акцентних типів і тенденцій. Схарактеризовано літературно-діалектну взаємодію на акцентуаційному рівні. З'ясовано роль наголосу у визначенні материнської основи говірки. Констатовано, що в українському діалектному просторі функціонують дві акцентні системи: з вільним, рухомим наголосом - півночі та півдня як варіанти однієї української акцентної системи, і сталим наголосом - лемківські говірки. Найбільше диференційних рис зафіксовано в говірках південно-західного наріччя, зокрема карпатської групи, які спричинені зовнішніми чинниками.

• Кобиринка Галина Степанівна (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"