Проаналізовано поширеність одного з актуальних стильових і смислооб'єднуючих параметрів сучасного кларнетового виконавства - імпровізаційну творчість. На прикладі класичних концертних творів раннього періоду, виконавського мистецтва джазового кларнетиста Бенні Ґудмена та деяких концертних творів для кларнета сучасних українських композиторів визначено зростаючу актуальність імпровізаційного інструменталізму, його сполучну роль у процесі наслідування й еволюції виконавських засобів, змістовну місткість. Уперше проаналізовано явище імпровізаційності у каденціях класичних кларнетових концертів, обґрунтовано його важливе значення у концертній музиці для кларнета. Сформульовано термін "імпровізаційний інструменталізм" на основі складових широкого поняття "імпровізація", доведено його актуальність поміж напрямів сучасного музичного виконавства. Визначено жанрово-стильові передумови й експресивно-виражальні елементи (у т.ч. засоби нетрадиційного звукоутворення) імпровізаційного інструменталізму на кларнеті. Уточнено важливу роль варіаційності як імпровізаційно-композиційного чинника у творах для кларнета. Проведено паралель між академічним кларнетовим виконавством і джазовим музикуванням на кларнеті. Проаналізовано деякі твори для кларнета українських композиторів, виявлено в них впливи барокового, джазового та фольклорного імпровізаційного інструменталізму. Охарактеризовано методичні засади саморозвитку кларнетиста та виховання його музично-естетичних уявлень через оволодіння засобами імпровізаційного інструменталізму.

• Гданський Сергій Володимирович (мистецтвознавство)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"