Розглянуто багатогранне та багаторівневе явище - музичне портретування, основи та провідні тенденції якого були закладені ще у XVII ст. та утримуються до нашого часу. Вперше розроблено комплексну теоретичну основу як методологічний базис вивчення музичного портретування. Здійснено аналіз відмінностей індивідуального стилю та семантичного поля образу композитора у музичному портреті в межах європейської інструментальної традиції. Систематизовано методи формування персоніфікованої семантики на відміну від символьної системи маркування образу композитора в музичному портреті. Досліджено мотивацію цитування та самоцитування. Розкрито вплив культурологічного контексту та певних історико-стильових традицій на засоби різних видів портретування. Уточнено музикознавчі поняття, котрі доцільні для диференціювання текстологічного вивчення зразків музичного портрету, а також методику семантичного аналізу співвідносно до предмету дослідження. Набули подальшого розвитку: дослідження сутності музичної та вербальної форм авторепрезентації авторів XVII - початку XX ст. у їх взаємозв'язку і взаємозумовленості; осягнення найістотніших різновидів, засобів, функцій і методів мистецького портретування в музичному творі.

• Середюк Ірина Мирославівна (мистецтвознавство)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"