Тютюн О. І. Доля народів / О. І. Тютюн. - Вид. 8-ме, допов. і перероб.. - Київ, 2021. - 634 c. - Слов'янський ребус. - Бібліогр.: с. 194-202, с. 603-630 - укp. - рус. - англ.Увагу приділено питанням походження слов’янських народів. Досліджено археологічні, історичні та лінгвістичні даних по даному питанню дозволило дійти висновку, що виникнення найдавніших предків сучасних балтійських, германських і слов’янських народів пов’язано з міграцією мовних предків балтів, германців і слов’ян з Італії в кінці VII ст. до н. е. до Північної Німеччини і Південної Скандинавії і формування там на основі культур місцевих народів ясторфської (балти) культури і близьких до неї культур (праслов’ян і першогерманців). На початку VI ст. до н. е. праслов’яни і частина першогерманців переселилася з Південної Скандинавії до Гданського Помор’я, де змішалася з місцевим фінно мовним населенням і сформувала поморську культуру першослов’ян, від якої походять всі відомі слов’янські народи. Досліджено походження держави Русь та східнослов’янських народів. Проаналізовано роські назви дніпровських порогів, наведених Костянтином Багрянородним у праці «Про управління імперією», показав, що давні роси, які поклали початок формування держави Русь і східнослов’янським народам були скандинаво-елліномовним етносом, який сформувався у давній Сіндиці Боспорського царства в ІІІ – VI ст.. в результаті змішення прийшлих германців черняхівської культури і місцевого елліномовного населення. Окрім східнослов’янських народів політичними нащадками традицій Боспорського царства в тій чи іншій мірі є також болгари, поляки, литовці та багато інших народів. Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(49=СЛ)4 + Т3(4УКР)414
Рубрики:
Шифр НБУВ: СО38071 Пошук видання у каталогах НБУВ
Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
|