Вивчено проблеми розвитку самоефективності майбутніх фахівців соціальних служб. Розкрито психологічний зміст поняття самоефективність майбутнього фахівця соціальних служб (упевненість (внутрішні переконання), віра і здатність до професійної самореалізації фахівця у сфері соціальних служб і надання якісних соціальних послуг різним категоріям населення). Виокремлено складові досліджуваного явища (гностично-рефлексивну, ціннісно-афективну, поведінково-регулятивну). Проаналізовано проблеми розвитку самоефективності майбутніх фахівців соціальних служб на макро- (рівні суспільства), мезо- (рівні соціальних служб і підготовки їх фахівців), мікро- (рівні особистості) рівнях аналізу. Емпіричним шляхом досліджено динаміку розвитку самоефективності майбутніх фахівців соціальних служб. Установлено недостатній рівень розвитку самоефективності та її складових у переважної кількості досліджуваних майбутніх фахівців соціальних служб. Констатовано гендерно-вікові (стать, вік), освітньо-професійні (спеціалізація, курс навчання) та демографічні особливості розвитку самоефективності майбутніх фахівців соціальних служб. Створено модель, обґрунтовано, розроблено й апробовано програму розвитку самоефективності майбутніх фахівців соціальних служб, доведено її доцільність та ефективність.

• Онопрієнко-Капустіна Наталія Василівна (психологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"