Досліджено теоретичні засади та обгрунтовано практичні механізми активізації стратегічного потенціалу національного господарства. Проведено історичний огляд еволюцій концепції потенціалу та їх сучасного стану, що дозволило окреслити основні методологічні підходи до сутності потенціалу. їх критичний аналіз привів до пропозиції розширення системного підходу, з позицій якого потенціал запропоновано розглядати як динамічну сукупність явних і латентних елементів, об'єднаних єдиною метою, загальними узгодженими правилами взаємодії та іншими імперативами системного функціонування, такими, як складність, емерджентність, цілісність, структурованість та синергійність. Обгрунтовано, що доцільно розглядати сутність та структуру стратегічного потенціалу з позицій видів управління та прийняття управлінських рішень. Проведений статистичний аналіз надав можливість окреслити як позитивні тенденції розвитку національного господарства, так і негативні тренди, які гальмують ефективне використання стратегічного потенціалу. Проведено факторний аналіз та побудовано регресивну модель впливу факторів на стратегічний розвиток національного господарства України. Обгрунтовано застосування сучасних ринкових та адміністративних механізмів активізації стратегічного потенціалу. Побудовано експлікативну модель активізації стратегічного потенціалу, яка з позицій каузальної індукції розкриває цілі, принципи, методичну базу, фактори, сфери, інструменти, ринкові й адміністративні механізми.

• Шеверя Мирослава Юріївна (економічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"