Розкрито загальнофілософські, загальнонаукові, психологічні та міждисциплінарні аспекти дискурсу та релігійного дискурсу зокрема; з'ясовано його основні види й жанри; охарактеризовано системотвірні психологічні виміри розуміння: когнітивно-інтелектуальний, афективно-емпатійний, мотиваційно-цільовий, нормативно-конативний. Розуміння релігійного дискурсу теоретично й емпірично досліджено у загальному психологічному контексті релігійної активності особистості, а також на базових його рівнях: символьно-архетипному (субперсональному), смисловому (персональному) та значеннєвому (інтерперсональному). Розкрито метафоричність як сутнісну складову релігійного дискурсу й охарактеризовано відповідні базові метафори. Обґрунтовано поняття релігійної дискурсивної особистості й емпірично виявлено чотири її типи: когнітивно-прагматичний, афективно-амбівалентний, афективно-комунікативний та афективно-когнітивно-комунікативний. Зіставлено особливості базового символьно-архетипного рівня розуміння, а також структури ідентичностей, особистісних профілів, захисних психологічних механізмів і показників суб'єктивного благополуччя у двох світоглядно контраверсійних вибірках - атеїстичних і високорелігійних осіб.

• Савелюк Наталія Михайлівна (психологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"