Розглянуто проблему зниження частоти рецидиву генітального пролапсу в жінок після хірургічного лікування поєднаної патології матки на основі розробки й упровадження диференційованого підходу до вибору методики операції. Представлено нові аспекти патогенезу генітального пролапсу, що полягають у негативному впливі високої частоти хронічної патології легень і захворювань шлунково-кишкового тракту (тривале підвищення внутрішньочеревного тиску) та значного рівня ендокринної патології і варикозної хвороби (неспроможність сполучної тканини). Показано негативну роль генітального пролапсу у пацієнток із поєднаною патологією матки в погіршенні якості життя жінок до оперативного лікування та при розвитку різних варіантів рецидиву. Науково обґрунтовано необхідність оптимізації хірургічного лікування поєднаної патології матки без і з генітальним пролапсом. Установлено порівняльні аспекти частоти та структури супутньої генітальної і соматичної захворюваності у пацієнток із поєднаною патологією матки без і з генітальним пролапсом. Представлено екстрагенітальні чинники ризику (тривале підвищення внутрішньочеревного тиску та неспроможність сполучної тканини) розвитку опущення та випадання внутрішніх статевих органів. Проаналізовано можливості протипоказань до вагінальної гістеректомії в жінок із поєднаною патологією матки. Представлено основні переваги провідникової анестезії при хірургічному лікуванні поєднаної патології матки без і з генітальним пролапсом. Оптимізовано тактику хірургічного лікування поєднаної патології матки та генітального пролапсу на підставі диференційованого підходу до різних методик операцій.

• Гладенко Світлана Євгеніївна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"