Запропоновано вивчення музично-естрадного виконавства у контексті процесів соціокультурної комунікації, визначено стильові напрями та системні чинники сучасного українського вокально-естрадного виконавства як художньо-естетичного явища. Виявлено тенденції омасовлення та академізації як відображення антиномічної природи естрадних форм музичної творчості й охарактеризовано магістральні тенденції жанрової стратифікації вокально-естрадного виконавства в Україні. Вивчення явища нового академізму у жанрово-стильових формах естрадного вокалу дозволяє визначати семантичну своєрідність вокально-естрадного українського виконавства з позиції теорії інтерпретації. Послідовно розкрито зміст процесу відтворення та проектування "життєвого світу" в естрадному співі, також визначено складові процесу стильової адаптації естрадного шлягеру в творчості українських естрадних співаків. Матеріал та методологічні засади дослідження дозволяють знаходити та категоризувати системні риси українського вокально-естрадного виконавства як художньо-естетичного явища. Доведено, що серед магістральних тенденцій стильового розвитку вокально-естрадного виконавства настійливо виділяється академізація, але з особливими рисами, тобто суттєво оновлена та перебудована відносно попередніх сталих форм. Виділено жанрову форму шлягеру, що може віднайти свої художні пролегомени в композиторській розважальній музиці початку XX століття, має власні структурно-композиційні та семантичні витоки, передбачає високий рівень художнього моделювання з широким охопленням соціокомунікативного матеріалу, потребує мистецької майстерності та психологічної зрілості від авторів і виконавців, часто зумовлюючи наближення їх професійних якостей та завдань.

• Бобул Іван Васильович (культурологія)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"