Наноматеріали використовуються в багатьох галузях промисловості. При цьому існують різні способи їх отримання - хімічні, фізичні та біологічні. Саме біологічний метод синтезу наночасток, що передбачає використання клітин рослин, бактерій, грибів і дріжджів, є екологічно чистим та економічно вигідним, оскільки не потребує використання токсичних і дорогих матеріалів. Вказаний метод надає змогу отримувати наночастки з різною формою та розмірами, що досягається різними умовами, такими, як зміна температури, pH, часу культивування тощо. Також, на відміну від наночасток, отриманих хімічним чи фізичним методом, біогенні наночастки містять на поверхні біомолекули, що робить їх біосумісними. Це надає змогу використовувати їх у медицині та суміжних галузях. Наночастки, синтезовані з використанням мікроорганізмів, проявляють ряд біологічних властивостей - антибактеріальну, протигрибкову, антивірусну та протиракову активність. Серед наночасток металів особливу увагу приділяють наночасткам срібла, які чинять антимікробну дію щодо стійких до антибіотиків штамів бактерій, а також противірусну активність, зокрема при лікуванні коронавірусної інфекції (КВІ). Що стосується механізму дії наночасток срібла, то в літературі наводяться дані, які вказують на принципово різні шляхи їх біологічної дії. Найбільш поширений механізм протибактеріальної дії - безпосередня взаємодія наночасток із пептидогліканом і порушення структури клітинної стінки, що призводить до руйнування клітини. Найімовірніший механізмом противірусної дії наночастинок - блокування етапів прикріплення вірусу до чутливих клітин. Наведено інформацію щодо можливості використання наночасток срібла при лікуванні КВІ та здійснено аналіз препаратів, що містять наночастки срібла та реалізуються на території України. Показано різні варіанти синтезу наночасток срібла з використанням дріжджів роду Saccharomyces, Candida, Cryptococcus, Rhodotorula, Yarrowia. Описано форму та розмір, а також біологічну дію цих наночасток. Наведено розрахунки, що стосуються виробництва наночасток срібла з використанням Saccharomyces cerevisiae. Описано різні механізми антимікробної дії наночасток.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Харченко Євген Іванович (технічні науки)
• Скроцька Оксана Ігорівна (біологічні науки)
• Пенчук Юрій Миколайович (біологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"