Зміни певних лабораторних показників крови, лабораторні синдроми, на які вони вказують, та їх констеляції потребують дослідження їх цінности для можливости використання клініцистами з метою виявлення чи заперечення проявів порушення мінеральної щільности кісткової тканини (ПМЩКТ) у хворих на цироз печінки (ЦП), позаяк мають певні особливості. Досліджено діагностичну й передбачувану цінність і відношення правдоподібности зміни показників деяких лабораторних синдромів та їх констеляцій у хворих на ЦП з порушенням мінеральної щільности кісткової тканини. У рандомізований спосіб обстежено 90 хворих на ЦП (27 жінок (30,0 %), 63 чоловіки (70,0 %) віком 18 - 66 років) і стратифіковано за наявністю уражень кісток згідно з рекомендаціями ВООЗ за Т-критерієм. Із 72 (80,0 %) хворих на ЦП з ПМЩКТ сформували дослідну групу (ДГ) (46 (63,9 %) хворих на ЦП з остеопенією - ДГ А; 26 (36,1 %) хворих на ЦП з остеопорозом - ДГ Б) і з 18 (20,0 %) хворих на ЦП без ПМЩКТ - групу порівняння (ГП). Лабораторні синдроми діагностували на основі виявлення відхилень лабораторних показників крови, а саме: цитолізний - у разі збільшення вмісту аспартатамінотрансферази чи аланінамінотрансферази у плазмі крові; мезенхімально-запальний - у разі підвищення показників тимолової проби чи <$E gamma>-глобулінів; гепатоцелюлярної недостатности - зменшення фібриногену, протромбінового індексу, загального білка чи альбумінів; холестазний - збільшення значень лужної фосфатази (ЛФ), <$E gamma>-глютамілтранспептидази чи загального білірубіну; портосистемного шунтування - зниження показників натрію, калію чи підвищення креатиніну; дисліпідемії - збільшення у сироватці крові вмісту холестеролу, B-ліпопротеїдів, тригліцеридів, ліпопротеїдів низької щільності чи зменшення ліпопротеїдів високої щільності. Дослідження проведено за два етапи. На першому етапі визначено показники діагностичної, передбачуваної цінності й відношення правдоподибності змін лаболаторних показників (перший крок першого етапу дослідження) лабораторних синдромів і констеляцій лабораторних синдромів (другий крок першого етапу дослідження) та одночасного прояву певної кількости лабораторних синдромів ЦП із шести досліджуваних (третій крок першого етапу дослідження), які статистично достовірно відрізнялися або мали істотний прямий стохастичний зв'язок із певним ураженням кісток. Найбільш цінні з них, які підтверджувалися одночасно обома статистичними критеріями, були обрані для другого етапу, на якому обчислено й зображено за допомогою номограми теореми Байєса посттестову ймовірність проявів ПМЩКТ у разі їх наявности або відсутности. Висновки: виявлено зміни лабораторних показників крови деяких лабораторних синдромів і їх констеляції, що володіють певною діагностичною, передбачуваною цінністю і відношенням правдоподібности та можуть або підтверджувати, або заперечувати прояви ПМЩКТ. Найбільш цінними є високочутливе зменшення ліпопротеїдів високої щільности - для виключення усіх проявів порушення мінеральної щільности кісткової тканини, середньочутливе збільшення значень лужної фосфатази - для виключення остеопорозу, високоспецифічний одночасний прояв п'яти досліджуваних лабораторних синдромів із шести - для підтвердження остеопорозу у хворого на ЦП.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Абрагамович Орест Остапович (медичні науки)
• Абрагамович Мар'яна Орестівна (медичні науки)
• Фаюра Оксана Петрівна (медичні науки)
• Ферко Марія Романівна (медичні науки)
• Корнійчук Ірина Юріївна (медичні науки)
• Іваночко Руслана Богданівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"