Мета статті - визначення ролі, яку відігравав у політиці Конрада Мазовецького його союз із Данилом Галицьким. Методологія дослідження зосереджена на з'ясуванні структури відносин двох князів. Проаналізовано як польські, так й українські джерела. Розглянуто основні етапи у взаємовідносинах правителів, переломний момент в яких міг відбутися 1221 р. Підкреслено також значну вагу можновладців, зокрема Пакослава Старого. Висновки: у міжкнязівських відносинах можна виокремити декілька періодів. У 1205 - 1221 рр. Конрад підтримував політику Лешека Білого, який прагнув підкорити своїм впливам сусідні руські князівства. Наприкінці цього етапу в поглядах цих двох братів на політику щодо Русі почали проявлятися розбіжності. 1221-й рік продемонстрував нові риси в позиції Конрада, який остерігав Данила Галицького про можливі наміри брата щодо запланованого викрадення князя. В умовах посилення ятвязьких, прусських та литовських вторгнень у Мазовецьку землю Конрад відчув потребу у співпраці з руськими князями. 1222 - 1227 рр. стали періодом зосередженості його на обороні від нападників, тоді як 1228 - 1235 рр. позначилися тісною співпрацею між Конрадом і Данилом. У 1236 - 1240 рр. відбулося охолодження у відносинах, але приблизно з 1240 р. й до смерті Конрада в 1247 р. знову спостерігалася стабільна співпраця. Висвітлено вплив на формування відносин між князями представників можновладців, а саме Пакослава Старого.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"