Важкі метали в модельних умовах та при промисловому забрудненні викликають порушення в нейронних клітинах різних видів тварин і людини. Нейротоксичність ртуті, яка є однією з найбільш токсичних важких металів, вивчалася протягом декількох десятиліть. Однак хронічні наслідки впливу її низьких доз для клітин нервової тканини все ще недостатньо зрозумілі, тому основні молекулярні механізми впливу ртуті необхідно прояснити. Мета дослідження - уточнення механізму генотоксичного впливу ртуті, роль ДНК-репараційного білка апуринової/апіримідинової ендонуклеази 1 (APE1) у клітинах нервової тканини та реакція на нейротоксичність, викликану неорганічною ртуттю. У моделі використано ювенільну форель, яку піддавали впливу хлориду ртуті в діапазоні доз 9 - 36 мкг/л протягом 60 днів для вивчення цитотоксичності при хронічному впливі. Визначено утворення реактивних форм кисню (ROS) як індекс окисного стресу та APE1 як маркера реакції пошкодження клітинної ДНК у нервових клітинах. Рівень ROS вимірювали за допомогою флуорометричного методу, заснованого на реакції 2',7'-дихлоро-флуоресцеїн-діацетату. Аналіз маркерів репарації ДНК (APE1) та апоптозу (антиапоптотичний білок BCL-2) проведено за допомогою western blotting. Хронічний вплив хлориду ртуті індукує статистично значуще продукування ROS у мозку риб. Навпаки, низькі дози ртуті стимулювали зниження експресії APE1 у тканинах мозку. Крім того, хронічний вплив хлориду ртуті в концентраціях 18 та 36 мкг/л інгібує експресію BCL-2 у тварин. Шкідливий вплив ртуті може стимулюватися окиснювальним стресом. Зниження експресії APE1 може призводити до недостатньої ефективності репарацій ДНК та викликати погіршення функціонування нервових клітин. Отримані дані щодо експресії APE1 показали, що нейротоксичний ефект ртуті може бути опосередкований, принаймні частково, погіршенням клітинної реакції на пошкодження ДНК у клітинах мозку. Оцінка порушень репарації ДНК за допомогою визначення експресії APE1 може бути перспективним інструментом для виявлення шкідливого впливу токсикантів з точки зору їх нейро- та генотоксичності.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"