Цукровий діабет (ЦД) - це хронічна патологія, котра прогресує і призводить до значної втрати працездатності, росту захворюваності та додаткового навантаження на систему охорони здоров'я. Мета дослідженя - вивчити кореляційні варіації експресії гена SLC19A3 у хворих на ЦД 2 типу з чинниками ризику діабетичних ускладнень. Проведено обстеження 190 пацієнтів із ЦД 2 типу щодо наявності діабетичної периферичної нейропатії (ДПН). У 105 пацієнтів, які мали симптоми діабетичної полінейропатії із залученням дрібних та великих нервових волокон, наявність ДПН підтверджено. Із загальної когорти 45 пацієнтів із ЦД 2 типу було рандомізовано відповідно до тяжкості діабетичної полінейропатії для оцінки експресії гена SLC19A3. На першому етапі дослідження у пацієнтів з ЦД 2 типу з діабетичною полінейропатією з залученням дрібних і великих нервових волокон було виявлено, що різниця в експресії гена SLC19A3 була несуттєвою. Зроблено припущення, що в значеннях CT і значеннях <$EDELTA roman {C sub T }> статистично достовірної різниці між групами не було. Значення CT цільового гена (SLC19A3) в усіх трьох групах один з одним не мали суттєвої різниці у початковій фазі дослідження. В кореляції фактора ризику, такого як тривалість захворювання, тенденція була аналогічною, показуючи, що тривалість хвороби не відіграє ролі в зміні експресії гена. В кореляції фактора ризику за рівнем глікованого гемоглобіну і експресія гена була трохи більшою у пацієнтів з HbA1c << 8,9 % у порівнянні із пацієнтами зі значенням HbA1c >> 9,0 %. Висновки: беручи до уваги результати дослідження можна констатувати, що експресія гена SLC19A3 не залежить від ступеня тяжкості діабетичної полінейропатії, тривалості ЦД і компенсації глікемії у пацієнтів з ЦД 2 типу.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"