Мета роботи - оцінити чинники, які підвищують ризик локорегіонарного метастазування (ЛРМ) ПРЩЗ та обгрунтувати доцільність систематичної профілактичної центральної дисекції шиї. Проведено ретропроспективне моноцентрове дослідження ризику пролонгації ПРЩЗ у вигляді ЛРМ. Опрацьовано дані 514 пацієнтів, прооперованих з приводу ПРЩЗ. До основної групи було відібрано 240 хворих, у яких виявлено ЛРМ за результатами патогістологічного дослідження (ПГД), до контрольної групи - 274 пацієнтів без ознак ЛРМ. Аналізували такі ознаки: багатофокусність ураження щитоподібної залози, вік пацієнтів, стать, наявність тиреоїдиту, розмір домінантної пухлини, інвазія в жирову клітковину. Для обгрунтування доцільності систематичної профілактичної центральної дисекції шиї проведено ретроспективну обробку даних 514 пацієнтів, прооперованих у період з 2018 до 2020 р. з приводу ПРЩЗ, у яких на доопераційному етапі не було цитологічно підтверджено наявність метастазування (cNO). В основній групі середній вік хворих був нижчим за такий пацієнтів контрольної групи (p << 0,001). Медіана розміру первинної пухлини у пацієнтів основної групи статистично значущо перевищувала показник контрольної групи (p << 0,001). Частка чоловіків в основній групі була значущо більшою, ніж у контрольній групі, а жінок - навпаки (p << 0,05). Інвазія пухлини у жирову клітковину в основній групі траплялася майже вдвічі частіше (p << 0,01). Частка пацієнтів з багатофокусним ураженням в обох групах була практично однаковою і статистично значущо не відрізнялася (p >> 0,05). Частота виявлення іпсилатеральної та контралатеральної локалізації пухлин у групах статистично значущо не відрізнялася (p >> 0,05). Частота виявлення тиреоїдиту у контрольній групі була більшою, ніж в основній (p << 0,05). Частота виявлення метастазів з cNO на доопераційному етапі за результатами ПГД становила 25,8 %. Висновки: надійність доопераційних візуалізаційних методів діагностики не надає змоги ігнорувати вірогідність наявності локорегіонарного метастазування папілярного раку щитоподібної залози та не виконувати системну профілактичну центральну дисекцію шиї, лімфаденектомію. За одержаними даними, у 25,8 % випадках метастази верифікували за результатами ПГД завдяки систематичній центральній лімфодисекції шиї. Такі чинники, як чоловіча стать (p << 0,05), вік хворих (p << 0,001), розмір первинної пухлини (p << 0,001) та інвазія у жирову клітковину (p << 0,01), можуть бути предикторами підвищеного ризику ЛРМ ПРЩЗ. Наявність інвазії у жирову клітковину (діагностична ефективність - 64,8 %), розмір пухлини >> 1,3 см (66,7 %) та вік << 47 років (60,0 %) підвищують ризик ЛРМ ПРЩЗ. Наявність тиреоїдиту (частота виявлення тиреоїдиту в контрольній групі перевищувала таку в основній групі (p << 0,05)), контралатеральне ураження щитоподібної залози (p >> 0,05), багатофокусність ураження (p >> 0,05) не є надійними прогностичними чинниками підвищеного ризику ЛРМ.

• Паламарчук Володимир Олександрович (медичні науки)
• Паламарчук Валерій Олександрович (юридичні науки)
• Земсков Сергій Володимирович (медичні науки)
• Товкай Олександр Андрійович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"