Мета роботи - вивчити існуючі підходи лікарів до діагностики та лікування гострої кропив'янки (ГК) у дітей на різних етапах надання медичної допомоги. Узагальнено досвід перебігу та лікування ГК у 89 дітей: проведено ретроспективний аналіз медичної документації 74 хворих, що перебували на стаціонарному лікуванні (I група), та 15 амбулаторних (II група) пацієнтів. Вивчено дані анамнезу, скарг, об'єктивного огляду хворих, результати лабораторних методів дослідження, склад невідкладної терапії, лікувальних заходів, відстеження динаміки клінічних симптомів. Вікова структура госпіталізованих хворих представлена здебільшого дітьми перших трьох років життя (43,24 %), серед яких переважали малюки першого року життя (46,87 %). Натомість, серед амбулаторних хворих переважно були дошкільнята та школярі. Серед причин появи кропив'янки домінували інфекційні чинники (I група - 45,95 %, II група - 40,0 %), ідіопатичні варіанти були у 21,62 і 26,67 % випадків відповідно. 36 (48,64 %) пацієнтів I групи доставлені в клініку бригадою екстреної медичної допомоги; батьки 13 (17,57 %) дітей самостійно звернулися по медичну допомогу, решту направив дільничний лікар. При цьому у 44,22 % хворих діагноз кропив'янки не був встановлений під час первинного огляду. Поєднання кропив'янки з ангіоедемою в обох групах були нечисельними (відповідно: 25,67 і 13,33 %). Дітям I групи часто призначали парентерально кортикостероїди (80,55 %) та антигістамінні препарати I покоління (37,93 %) ще на догоспітальному етапі. Аналогічна ситуація була в пацієнтів із кропив'янкою, яка виникла вже під час лікування у стаціонарі з приводу гострих інфекцій дихальної системи. Хворим II групи частіше призначали антигістамінні препарати II покоління (80,0 %). Повний регрес проявів кропив'янки у перші дві доби спостерігали у 56,8 % дітей I групи та у 86,67 % пацієнтів II групи. Узагальнення досвіду ведення дітей із ГК вказує на труднощі в диференційній діагностиці, визначенні показань до госпіталізації, виборі препарату для невідкладної допомоги лікарями первинної ланки та медицини невідкладних станів. Викликає стривоженість висока прихильність лікарів первинної та вторинної ланки медичної допомоги до вибору парентерального шляху введення засобів невідкладної допомоги (кортикостероїдів, антигістамінних препаратів I покоління). Слід активно впроваджувати в практику положення міжнародних гайдлайнів, що базуються на засадах доказової медицини щодо призначення для першої лінії невідкладної допомоги антигістамінних препаратів II покоління, які характеризуються добрим клінічним ефектом і не мають серйозних побічних ефектів. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом усіх зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

• Банадига Наталія Василівна (медичні науки)
• Наконечна Алла Анатоліївна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"