Терміни настання пубертату залежать від безлічі генетичних факторів і зовнішніх умов: расової та етнічної приналежності, особливості екології, географічного розташування та навіть характеру харчування. Часто причиною функціональної затримки пубертату є синдром затримки внутрішньоутробного росту плода. Мета роботи - дослідити основні показники розвитку та становлення репродуктивної системи дівчат-підлітків із гінекологічною патологією, народжених із дефіцитом маси тіла (МТ). Обстежено 53 дівчинки віком від 13 до 18 років, розподілені на групи залежно від МТ під час народження. 1-ша група (основна) - 26 дівчаток, народжених із МТ << 3000,0 г; 2-га група (порівняння) - 27 дівчаток, народжених із МТ 3000 - 3700,0 г. Обстеження включало аналіз даних анамнезу, оцінку рівнів фізичного та статевого розвитку. Середній вік досліджуваних дорівнював 14,5 +- 1,8 року [12,7; 16,3]. У дівчаток, народжених із малою МТ, у пубертатному періоді спостерігалася менша динаміка як щорічного збільшення МТ, так і середньої МТ у порівнянні з дівчатками 2-ї групи. У всі вікові періоди відмічалося достовірне відставання у зрості в 1-й групі у порівнянні з 2-ю групою. Дефіцит зросту дітей у 13 - 14 років становив 3,5 см, у 15 - 16 років - 3,7 см, а в 17 - 18 років - 4,2 см. Найбільше збільшення зовнішніх розмірів кісткового таза відносно попереднього вікового періоду відзначалося в 15 - 16 років. У 1 і 2-й групах із поперечних розмірів таза найбільш інтенсивно збільшувалося D. cristarum, дещо менше - D. trochanterica. Проаналізувавши показники основних зовнішніх розмірів кісткового таза, можна зробити висновок, що у віці 13 - 14 і 15 - 16 років у дівчаток 1-ї групи розміри великого таза практично не відрізнялися від параметрів у 2-й групі. Однак у 17 - 18 років усі зовнішні розміри кісткового таза відставали від розмірів дітей 2-ї групи в середньому на 1 см, що свідчить про схильність до формування вузького таза в дівчаток, народжених із малою МТ. Середній сумарний бал статевого розвитку в 1-й групі в усі досліджувані вікові періоди був достовірно меншим, ніж у 2-й групі. Встановлено, що у дівчат, народжених із малою МТ, спостерігається тенденція до затримки статевого розвитку за характером лобкового оволосіння, однак до кінця пубертатного періоду ця ознака наближається до параметрів ровесниць, народжених із нормальною МТ. Отже, до 18 років майже у всіх дівчаток, народжених із нормальною МТ, констатується повний ступінь вираженості вторинних статевих ознак, характерний для жінок репродуктивного віку. Водночас у дівчаток, народжених із малою МТ, відмічається уповільнення формування вторинних статевих ознак на юнацькій стадії розвитку. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків, дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"