Одним із факторів рубцеутворення є зміни з боку сполучної тканини (СТ). Ураження СТ супроводжується змінами у вмісті глікозаміногліканів (ГАГ), активності лізосомальних ферментів, рівні мінерального метаболізму. Для усунення впливу запальних явищ і порушень метаболізму СТ на формування рубцевих тканин нагальним є застосування консервативних заходів лікування. Мета роботи - визначити ефективність заходів консервативної терапії післяопікових рубців у дітей на клінічний перебіг і метаболізм сполучної тканини. Під наглядом перебувало 27 дітей віком від 5 до 18 років. Групу здорових дітей без клінічних проявів запальних реакцій становили 17 осіб. Заходи консервативного лікування дітей із рубцевими деформаціями передбачали місцеві, медикаментозні, фізіотерапевтичні, бальнеологічні засоби та методи еферентної терапії. Вплив лікувальних заходів оцінювали за модифікованою шкалою оцінки рубців за критеріями, яка складалася зі шкали пацієнта (батьків) і шкали дослідника. Лабораторними критеріями ефективності слугували кількість церулоплазміну (ЦП) молочної (МК) і силових (СК) кислот, вміст ГАГ, показники активності лізосомальних ферментів (кісткова та лужна фосфатази), показник мінерального обміну (загальний кальцій). Лабораторні показники в пацієнтів вивчали у строки від 150 - 170 діб і 310 - 340 діб після травми. Для статистичного аналізу використовували програму "SPSS v. 17.0". Клінічні ознаки рубцевої тканини поліпшилися, за об'єктивними оцінками, в 1,7 разу, а за оцінками пацієнтів, у 1,6 разу. Лабораторний моніторинг показав ефективність консервативного лікування реконвалесцентів, що проявлялось у зниженні рівня ГАГ у 1,6 разу через 6 міс. і у 2,0 рази через рік. Активність кислої фосфатази зменшилася в 1,6 разу, лужної фосфатази та її кісткової фракції - в 1,4 разу. Поряд із цим, після лікувальних заходів підвищилася активність ЦГ в 1,5 разу в усі строки. Кількість МК підвищувалася в 1,5 разу в усі строки спостережень. Після лікування кількість МК зменшилася в 1,2 разу (p << 0,05), Достовірне підтвердження підвищення рівня СК в 1,4 разу (p << 0,05) відмічалося тільки на 160-ту добу спостережень. В інші строки підвищення СК було недостовірним. Проведені дослідження протягом тривалого терміну показали, що в організмі дітей після термічної травми в процесі продуктивного рубцеутворення виникають відхилення в метаболізмі СТ у бік підвищення її синтетичної функції, порушується обмін речовин тривають процеси запалення. Застосування комплексної консервативної терапії в дітей із післяопіковими рубцями в період реконвалесценції надають змогу знизити вираженість запальних реакцій, поліпшити метаболізм СТ і зменшити процеси рубцеутворення. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Гротокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом усіх зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків, дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Жернов Олександр Андрійович (медичні науки)
• Осадча Олена Іванівна (медичні науки)
• Осадча Оксана Іванівна (медичні науки)
• Жернов Андрій Олександрович (медичні науки)
• Козинець Георгій Павлович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"