Мета роботи - покращити результати лікування постраждалих з вогнепальними проникаючими пораненнями живота з ушкодженням товстої кишки шляхом упровадження принципу відповідності об'єму ушкодження обсягу первинного оперативного втручання за рахунок органозберігальних операцій. Проаналізовано 164 вогнепальних поранення живота з ушкодженням товстої кишки у 151 постраждалого. Всі поранені - чоловіки у віці від 19 до 58 років, середній вік становив (34 +- 5,2) року. Проникаючі наскрізні поранення живота були у 48 (31,8 %) пацієнтів, сліпі - у 103 (68,2 %). За характером ушкодження товстої кишки десерозацію виявлено у 8 (5,3 %) постраждалих, сліпе поранення - у 57 (37,7 %), наскрізне - у 86 (57,0 %). Кульові поранення були у 31 (20,5 %) постраждалого, осколкові - у 120 (79,5 %). Поранення товстої кишки мали таку локалізацію: сліпа кишка - 37 (24,5 %) пацієнтів, висхідна ободова кишка - 19 (12,6 %), поперечна ободова кишка - 32 (21,2 %), низхідна ободова кишка - 18 (11,9 %), сигмоподібна ободова кишка - 33 (21,9 %), декілька відділів товстої кишки - 12 (7,9 %). Поранені були розподілені на дві групи в залежності від обсягу виконаного оперативного втручання: основну - 49 (32,4 %) поранених, яким виконали органозберігальні операції, та контрольну - 102 (67,6 %) поранених, у яких застосували резекційні методи. До органозберігальних операцій відносили ушивання дефектів товстої кишки з формуванням або без формування розвантажувальної коло- чи ентеростоми. Остаточне рішення щодо обсягу оперативного втручання приймали безпосередньо після ревізії органів черевної порожнини, оцінки характеру ушкоджень (особливу увагу приділяли розміру, локалізації і кількості дефектів кишечника, стану його брижового краю та адекватності кровотоку), наявності та давності розлитого перитоніту чи його відсутності, загального стану пораненого (об'єм крововтрати, наявність ознак сепсису, гемодинамічні показники та загальний характер поранень). Одне або декілька поранень товстої кишки, включаючи великі за розмірами, розглядали як показання до виконання органозберігальних втручань (ушивання рани кишки, ушивання рани кишки з колочи єюностомою, екстраперитонізація). У пацієнтів основної групи були меншими терміни перебування у стаціонарі і частота ускладнень, ніж у пацієнтів контрольної групи. Після реабілітації та етапного закриття розвантажувальних стом усі поранені основної групи повернулися до лав Збройних Сил України. Висновки: вибираючи метод хірургічного лікування вогнепальних поранень товстої кишки, слід грунтуватися на комплексному аналізі характеру бойової травми, стану пацієнта та ризику інтра- і післяопераційних ускладнень. Пріоритетність доцільно надавати органозберігальним втручанням як більш фізіологічним та таким, що дозволяють якнайшвидше повернути пораненого до виконання службових обов'язків. При виборі обсягу органозберігальної операції хірург повинен дотримуватись принципу відповідності об'єму ушкодження та загального стану пораненого обсягу оперативного втручання.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Усенко Олександр Юрійович (медичні науки)
• Лурін Ігор Анатолійович (1968–) (медичні науки)
• Гуменюк Костянтин Віталійович (медичні науки)
• Негодуйко Володимир Володимирович (медичні науки)
• Михайлусов Ростислав Миколайович (1974–) (медичні науки)
• Салютін Руслан Вікторович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"