Внутрішньоматкові патологічні процеси, найпоширенішими нозологіями яких є лейоміома, аденоміоз та інфільтративна форма аденокарциноми, нині є досить розповсюдженою групою гінекологічної патології, небезпечну через можливість злоякісності та рецидивування. Розроблення інтегрованого неінвазивного діагностичного підходу, який бере до уваги чинники ризику, симптоми, клінічне обстеження та візуалізацію, створює можливість встановлення точного діагнозу для визначення терапевтичної тактики. Мета роботи - провести систематичний аналіз сучасної наукової літератури щодо застосування методів візуалізації в діагностиці патологічних процесів матки та визначити основні напрямки їхнього розвитку за зазначених патологій. Проаналізовано та систематизовано дані повнотекстових публікацій у закордонних (англомовних) наукових виданнях за період 2013 - 2020 рр., відібраних шляхом пошуку в базах даних Scopus, Web of Science Core Collection і PubMed за ключовими словами "adenomyosis", "leiomyoma", "adenocarcinoma", "sonography", "sonoelastography". Складність діагностики новоутворень міометрія, особливо їхньої сполученості, спрямовує на пошук нових алгоритмів діагностики патологічних процесів міометрія, метою чого, у кінцевому рахунку, є визначення персоніфікованої тактики лікування хворих жінок. За даними літератури, останнім часом усе частіше застосовують можливості соноеластографії (СЕГ) у діагностиці хвороб репродуктивної системи та оцінюванні стану тканин матки, що сприяє диференційній діагностиці, моніторингу та лікуванню зазначених захворювань. На сьогодні зазначається обмежена кількість досліджень щодо питань діагностики патології матки та брак загальних стандартів техніки проведення та інтерпретації отриманих результатів СЕГ за патології репродуктивної системи. Додавання даних СЕГ до сірошкальних діагностичних зображень є корисним для диференціації лейоміоми, аденоміозу та нормальної матки, що відбивається у підвищенні точності та діагностичній узгодженості. Перспективність СЕГ полягає в підвищенні точності діагностики, безпечності та доступності методу, невеликій вартості. Це сприяє можливості більш широкого впровадження методу в клінічну практику з метою отримання додаткової діагностичної інформації.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Шармазанова Олена Петрівна (медичні науки)
• Сафонова Інесса Миколаївна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"