Диференційований рак щитоподібної залози (ДР ЩЗ) є найбільш поширеною пухлиною ендокринної системи. Його розповсюдженість коливається у межах 1,0 - 2,2 % від усіх злоякісних новоутворень. Стандартна тактика спеціального лікування ДР ЩЗ складається з послідовного застосування хірургічного втручання, радіонуклідної терапії та гормонотерапії (ГТ). Теоретично кожна ланка лікувального процесу може бути ініціатором появи в майбутньому небажаних соматичних наслідків лікування, вивчення яких може сприяти їх запобіганню та корекції. Мета роботи - оцінити можливі віддалені негативні ефекти лікування ДР ЩЗ у вигляді патологій сечовидільної системи (СВС) на підставі катамнестичних даних тривалого спостереження з використанням сучасних інформаційних технологій. Підставою для проведення дослідження були катамнестичні дані 157 фізичних осіб, які проходили комбіноване лікування ДР ЩЗ у клініці інституту з 1993 по 2015 рр. у повному обсязі та регулярні скринінгові обстеження після його завершення. База даних, сформована для проведення дослідження, містила у максимально доступному обсязі цифровані масиви катамнестичних даних паперових історій хвороби про перебіг і наслідки захворювання пацієнтів із періодом спостереження, що перевищував 1 рік після спеціального лікування. Кількість логічних записів про віддалені наслідки у сформованій базі даних становила 463 одиниці - один запис на один вид віддаленого наслідку кожного з 157 пацієнтів. Статистичну обробку даних проводили за двома напрямками: порівняння частоти зустрічальності патологій СВС до початку лікування та на віддалених термінах після спеціального лікування та виявлення факторів статистично значущого впливу на появу патологій СВС серед характеристик лікування. Для висунення гіпотез та їх перевірки використовували пакети WizWhy (категорія Data Mining) і пакет програм загального призначення STATISTICA. Аналіз доступних джерел літератури продемонстрував, що існує лише обмежена кількість робіт, присвячених стану СВС у хворих на ДР ЩЗ. Проте комплексний аналіз віддалених наслідків лікування таких пацієнтів виявив суттєве статистично значуще підвищення рівня захворювань органів СВС у період 3,75 - 4,8 роки після спеціального лікування. Показано, що загальна кількість патологій СВС збільшилася в 2,04 разу по відношенню до захворюваності СВС перед початком спеціального лікування. Вікової залежності ці відмінності не мали: медіана віку пацієнтів до лікування - 51 рік, після нього - 50 років. Додатково було з'ясовано, що особливої уваги з огляду на виникнення сечокам'яної хвороби потребують пацієнти, в яких на тлі гормонотерапії спостерігаються епізоди декомпенсації післяопераційного гіпотиреозу на тлі прийому дози L-тироксину, що не перевищувала 2,5 мкг/кг. Отримані залежності є доволі прогнозованими, оскільки, по-перше, відомим є факт, що гормони ЩЗ впливають на нирковий розвиток та фізіологію, і, по-друге, значний відсоток <^>131I протягом радіойодотерапії виводиться з сечею та депонується в сечовому міхурі, що може сприяти появі радіоіндукованих ефектів. Встановлено, що спеціальне лікування ДР ЩЗ призводить до збільшення патологій СВС більш ніж удвічі. Термін появи післялікувальних патологій становить 2,5 (3,75 - 4,8) року. Групою підвищеного ризику визнані пацієнти, в яких під час гормонотерапії мають місце епізоди декомпенсації післяопераційного гіпотиреозу на тлі прийому дози L-тироксину, що не перевищує 2,5 мкг/кг.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Радзішевська Євгенія Борисівна (біологічні науки)
• Савченко Аліна Станіславівна (технічні науки)
• Савченко Андрій Сергійович (фізико-математичні науки)
• Савченко Аріна Сергіївна (юридичні науки)
• Савченко Антоніна Степанівна (медичні науки)
• Савченко Анатолій Стефанович (економічні науки)
• Савченко Алла Сергіївна (педагогічні науки)
• Кулініч Галина Василівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"