Реконструкція післярезекційних дефектів довгих кісток у разі їхнього ураження пухлинами є актуальною проблемою, що потребує постійного вивчення. Кісткові алоімплантати (КАІ) часто використовують для цієї мети. Проте, на жаль, під час виготовлення вони частково втрачають міцність та остеоіндуктивні властивості, а їхня виживаність в онкологічних пацієнтів становить 40 % через 10 років. Тому становить інтерес пошук більш досконалих методів обробки КАІ, а також вивчення їхньої перебудови й інкорпорації в онкологічних хворих, стан організму яких змінений внаслідок променевої або хіміотерапії. Мета роботи - дослідити структуру кісткової тканини після імплантації в дистальний метафіз стегнової кістки (СК) щурів алогенного кісткового матеріалу (АКМ), стерилізованого за допомогою <$Egamma>-випромінювання або шляхом просочування антибіотиком, та післяопераційного внутрішньоочеревинного введення (ВОВ) цисплатину. Експеримент виконано на 20 самцях білих щурів (вік на початок експерименту 5 - 6 міс., маса тіла - 365,8 +- 6,4 г). Усім щурам виконали дірчастий дефект у дистальному метафізі СК і заповнили його АКМ, стерилізованим за допомогою <$Egamma>-випромінювання (Контроль-1 і Дослід-1) або насиченням антибіотика (Контроль-2 і Дослід-2). Щурам контрольних груп через 14 днів після операції внутрішньоочеревинно вводили 2,0 - 2,4 мл розчину 0,9 % NaCl, дослідних - 2,5 мг/кг цисплатину. Гістологічний аналіз із гістоморфометрією виконано через 30 днів після операції. Через 30 діб після операції найменша кількість кісткової тканини (11,79 %) утворилася в дефектах щурів групи Дослід-1, яким встановлено стерилізований за допомогою радіаційного <$Egamma>-випромінювання алоімплантат на тлі ВОВ цисплатину. Дещо кращий показник виявився в групі Дослід-2 (стерилізація антибіотиком + цисплатин) - 31,64 %. У контрольних групах (ВОВ 0,9 % натрію хлориду) відносний обсяг кісткової тканини становив 16,7 % (Контроль-1, радіаційне <$Egamma>-випромінювання) і 58,09 % (Контроль-2, антибіотик). Вміст сполучної тканини був найбільшим у групі Дослід-1 - 31,55 %, а найменшим - у групі Контроль-2 - 12,79 %. Визначено, що за умов використання для пластики метафізарних дефектів стегнової кістки щурів КАІ відбувається їхня перебудова з утворенням кісткової та сполучної тканини. Проте відносний вміст цих тканин залежить від способу стерилізації алоімплантату і використання цитостатика. Зокрема, найбільший вміст кісткової тканини (58,09 %) виявлено у разі застосування стерилізованого антибіотиком алоімплантату без уведення цитостатика, а найменший - у випадку заміщення дефекту алоімплантатом, стерилізованим за допомогою радіаційного <$Egamma>-випромінювання, на тлі введення цитостатичного препарату.

• Вирва Олег Євгенович (1966–) (медичні науки)
• Вирва Олена Євгенівна (медичні науки)
• Головіна Яніна Олександрівна (медичні науки)
• Ашукіна Наталія Олександрівна (1971–) (біологічні науки)
• Малик Роман Васильович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"