Виміряно окиснювальні властивості порошків графену-мікро в потоці очищеного оксигену (<$Enu sub {{roman O } sub 2 }~=~5,21~cdot~10 sup -4> моль-с<^>-1 = const). Повторювана послідовність фракціонованого температурного окиснення паралельних проб графену визначила характерний розклад (окиснення) трьох фракцій за температур 953; 1003 та <$E1043~symbol С~10> К. Одержані результати свідчать про задовільну однорідність порошків графену та їх симбатність (подібність, схожість) щодо характеру окиснення відповідних поперечно-, конусно-шарових та сувоєподібних карбонових волокон-нано за 923; 973 та <$E1013~symbol С~10> К. За зображеннями сканувальної електронної мікроскопії візуально виділено три схожі морфологічні складові частинок порошку графену-мікро: площинні, згорнуті в конус та сувій. Середні розміри частинок графену-мікро на три порядки більші від середніх діаметрів волокнистих аналогів-нано. Механізм окиснення нано- та мікроформ карбону на повітрі має дві складові. Перша - окиснення периферії частинок графену (стан очікування): абсорбція молекул оксигену на поверхні 2D графену (<$Esymbol У~234> К); міграція до крайових (периметричних) атомів карбону; рекомбінація молекул оксигену з периметричним карбоном; відновлення розірваних зав'язків карбону містковими зв'язками оксигену (22). Друга складова (термокінетичний стан за нагрівання): відщеплення CO; окиснення CO до CO2 (окиснення, тління, горіння). При цьому стан очікування забезпечує перебіг термокінетичного стану. Розмір частинок-мікро та питома концентрація крайових периметричних пар атомів карбону й оксигену на периферії пластинок графену впливає на швидкість і температуру окиснення фракцій порошку. Зсув температур окиснення морфологічних форм графену у порівнянні з волокнистими наноформами складає в середньому +(30 - 50 К). Процедура очищення порошків графену сприяє переходу найбільш активних площинних частинок у згорнуті форми. Температурна кінетична залежність окиснення очищеного графену має вигляд ступінчастої кривої S-подібного типу з насиченням. Початкові швидкості окиснення карбону <$Enu sub oxC ~=~4,57~cdot~10 sup -8> моль-с<^>-1 зафіксовано за 823 К. За входження в експоненційну область вимірювань (873 - 983 К) швидкості реакції окиснення порошку графену-мікро <$Enu sub oxC> зростають від <$E9,99~cdot~10 sup -8> до <$E1,5~cdot~10 sup -6> моль-с<^>-1; константи швидкості реакції окиснення <$Ek sub охC> - від <$E1,91~cdot~10 sup -4> до <$E1,51~cdot~10 sup -3>. Активаційні характеристики: <$EE sub a.oxC ~=~168~symbol С~10> кДж-моль<^>-1; частотні - <$EA sub 0 ~=~6,06~cdot~10 sup 5> до <$E7,40~cdot~10 sup 6> с<^>-1. Після точки перегину за 983 К і до 1073 К швидкість окиснення була в межах (<$E1,92~cdot~10 sup -6 )~-~(1,06~cdot~10 sup -6 )> моль-с<^>-1; за 1093 К вона складала (<$E8,89~cdot~10 sup -7 )~-~(3,30~cdot~10 sup -8 )> моль-с<^>-1. Надалі, до 1123 К, швидкості окиснення карбону дорівнювали нулю, коли зразок згорів повністю. Відома теоретично розрахована енергія активації окиснення графіту складає 172 кДж-моль<^>-1. Одержані експериментальні результати укладаються в межі теоретичної величини.

• Гарбуз Віктор Васильович (хімічні науки)
• Петрова Віра Альбертівна (хімічні науки)
• Сілінська Тетяна Андріївна (хімічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"