У сучасних соціоекономічних умовах актуалізується проблематика забезпечення благополуччя працівників на робочих місцях. Мета роботи - узагальнення теоретичних основ щодо визначення сутності, складових і завдань забезпечення well-being персоналу організації; аналіз сучасного стану із well-being персоналу українських компаній на основі власного соціологічного дослідження, а також розроблення рекомендацій щодо підтримання well-being персоналу в сучасних умовах. Доведено, що організації можуть реорганізувати роботу таким чином, щоб працівники не тільки почували себе якнайкраще, але й працювали ефективніше, зміцнюючи звіязок між well-being персоналу та результатами роботи. Роль well-being менеджменту доведена через високу віддачу, мотивацію й ефективність праці персоналу; унікальну ціннісну пропозицію роботодавця; залучення та лояльність персоналу; бренд роботодавця для потенційних співробітників; рентабельність бізнесу. Показано, що одним із головних напрямків розвитку well-being-програм у контексті епідемії СOVID-19 і повіязаної з нею кризи стає підтримка емоційного та психічного здоров'я працівників. За результатами власного соціологічного дослідження виявлено стан і проблемні місця в забезпеченні фізичного, психологічного, соціального, карієрного, фінансового благополуччя працівників в Україні, виявлено потреби працівників у першочергових заходах з боку роботодавця у сфері well-being-менеджменту. За результатами дослідження можна узагальнити основні напрями вдосконалення практики управління персоналом з точки зору забезпечення всіх вимірів благополуччя працівників на робочому місці. Ці напрями мають стати елементами well-being стратегії в компаніях і передбачати зміну організаційно-психологічних аспектів трудової діяльності персоналу, профілактику стресів і професійного вигорання, зниження загроз життю на роботі, підтримання фізичного, психічного та психологічного здоров'я, кар'єрного та фінансового благополуччя. Well-being персоналу в нових соціоекономічних умовах має стати новою філософією та культурою управління, а HRM має бути спрямованим на збереження та якнайкраще використання людського потенціалу за умови забезпечення здоров'я і благополуччя персоналу.

• Василик Алла Володимирівна (економічні науки)
• Смалійчук Ганна Володимирівна (соціологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"